Не молчите о Боге, православные!
Апостолы Петр и Павел. Фото: Правмир
К чему мотивирует праздник? Подражать апостолам в том главном, в чем они прославились – евангельском благовестии.
Возможно ли это? - Да.
Златоуст пишет: «Подлинно, можем и мы участвовать в их проповеди, не тем, чтобы, подобно им, подвергаться опасностям, терпеть голод, мучения и другие бедствия, – теперь мирное время, – но тем, чтобы проявлять ревностное к тому усердие. Можно и сидя дома совершать эту ловитву. Кто имеет друга, родственника, домашних, пусть делает с ними это, пусть говорит им это, – и он уподобится Петру и Павлу. Что я говорю: Петру и Павлу? Будет устами Христовыми: "Если извлечешь драгоценное из ничтожного, то будешь как Мои уста", говорит Господь».
Итак, «можно и сидя дома совершать эту ловитву». В жизни каждого из нас есть люди, которым мы давно хотим сказать что-то о вере, но стесняемся. День Петра и Павла дает импульс к тому, чтобы нарушить это молчание. Призвав святых апостолов на молитвенную помощь, проговорить то, о чем раньше не говорили; благовествовать тем, кому раньше не решались.
Главной радостью своего сердца надо делиться с людьми, делиться словом. «Вера от слышания, а слышание от слова Божия» (Рим.10,17). Услышал, уверовал – дай шанс другому уверовать, поделись! О Христе нельзя молчать. «Веруем, потому и говорим» (2Кор.4,13).
«Великое благо миловать бедных; но не такое, как избавить кого-нибудь от заблуждения; кто делает это, тот уподобляется Петру и Павлу» – говорит Златоуст.
Церковь призвана неустанно говорить о Господе, чтобы тот, кто имеет уши, услышал. А Церковь – это все мы. Сказать о Господе тому, кому давно собирался; не промолчать там, где привык молчать – вот главный императив праздника.
И если мы будем поступать так, молитва и благословение Петра и Павла будут с нами. Потому что мы уподобимся им в самом главном, чему была посвящена их жизнь – проповеди Христа Воскресшего.
Не молчите о Боге, православные!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади