Навіщо ходити на Хресний хід?
Хресний хід з’єднує в собі молитовну старанність, певну працю і спільність духовного підйому. Фото: pravoslavie.ru
Богдан Тупкало
Відповідає протоієрей Володимир Пучков:
– Хресний хід як явище, тобто піша процесія зі співом псалмів і молитов, зародився ще в Константинополі. У дні храмових свят така процесія виходила з собору Святої Софії і прямувала до храму, в якому відбувалося святкування. Після чого в храмі відправлялася святкова літургія. Таким чином хресний хід спочатку призначався для того, щоб випереджати собою літургію в особливо урочисті дні.
Звичайно, може здатися, що, якщо в наші дні хресні ходи відбуваються окремо від літургії і незалежно від неї, вони втратили і сенс і актуальність. Однак це не так. За великим рахунком все наше богослужіння побудовано навколо Євхаристії, але чи всі служби добового кола сьогодні пов’язані з нею? Нинішній стан речей ніхто не сприймає як привід відмовитися, наприклад, від полунощниці і повечір’я, що є в монастирях щоденним братнім правилом.
Або ось часи, які читаються нині після утрені і перед літургією. Вони спочатку виникли як послідування, прив’язані до конкретних годин. З тих пір, як вони перестали читатися о 7, 9, 12 і 15 годині, вони повністю втратили первісне значення. Але Церква ж і не подумала від них відмовлятися.
Хресний же хід, втративши первісне призначення, також не втратив сенсу. Нехай він тепер далеко не завжди передує літургії, зате, як і в минулі часи, залишається невід’ємною приналежністю церковного святкування.
Хресний хід з’єднує в собі і молитовну старанність, і певну працю, і спільність духовного підйому. А головне (і в цьому відношенні сучасні хресні ходи повністю відповідають тому змісту, з яким виникли молитовні процесії в давнину) – це розуміння того, що святкування звершується не окремим приходом, громадою або монастирем, а всією помісною Церквою.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).