Заборона УПЦ та Євангеліє: очевидні паралелі

Голосування у ВР. Фото: Фокус

Цього дня парламентарі заборонили в країні Церкву. Поки православні ще можуть спокійно молитися – законопроєкт набуде чинності лише у травні 2025 року. Але зараз хочеться звернути увагу на інше.

Ми знаємо, що диявол постійно впливає на наш світ, серця людей. Але найчастіше нам здається, що це десь там, а події навколо нас відбуваються самі по собі.

Але подивимося на сьогоднішню Раду.

Радісний Порошенко, діставши з нафталіну своє передвиборче гасло «армія-мова-віра», заявляє, що сьогодні під час голосування щодо заборони УПЦ «об'єдналася вся зала».

Але будь-хто, хто хоч іноді цікавиться життям Верховної Ради, знає, що це саме життя – суцільна гризня: між партіями, фракціями та просто нардепами. Скандали, інтриги і навіть бійки – її нормальний стан. Звідки тут могло взятися «єднання»?

Ми знаємо, що завдання диявола – розділяти людей. Але іноді він здатний «заради користі справи» і об'єднувати.

Згадаймо Євангеліє, де йдеться про суд над Христом. «Ірод зі своїми воїнами, зневаживши Його і насміявшись з Нього, одягнув Його у світлий одяг і відіслав назад до Пілата. І стали того дня Пилат та Ірод друзями між собою, бо колись були у ворожнечі один з одним» (Лк. 23, 11-12).

Чи не те саме сталося і сьогодні в Раді? Зло показало свою здатність об'єднуватись... але для ще більшого зла.

Читайте також

Як Епіфаній став наступником «окупанта»

У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.

Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?

«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».

Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?

Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.

Урок для сучасної Церкви з глибини віків

У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.

Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»

Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.

До якої України ми рухаємося?

Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.