Про обрання Синодом УПЦ єпископа для Феодосійської єпархії в Криму

Священний Синод УПЦ. Фото: УПЦ

Від опонентів УПЦ нам постійно доводиться чути абсурдну критику – ви, мовляв, підкоряєтеся Москві і робите все, що вам там скажуть. Ніякі посилання на статус широкої автономії, статут УПЦ, на 30-річну практику прийняття повністю самостійних від РПЦ рішень, не допомагають. Та й навряд чи можуть допомогти – коли людина не налаштована почути правду, вона її і не почує.

Але ось сьогодні Синод УПЦ обрав вікарного єпископа для Феодосійської єпархії Криму. Здавалося б, це одне з рядових рішень нашої Церкви, чи варто звертати на нього увагу? Так, варто.

1. Обрання архімандрита Агафона (Опанасенко) єпископом Коктебельським – це не формальне затвердження якогось «обранця Москви», який вже живе в Криму, ні. Це ризничий Києво-Печерської лаври, який все своє чернече життя провів у київській обителі. Іншими словами – повністю «наш кандидат».

2. Це обрання – чергове свідчення, що УПЦ – як і раніше, єдина українська організація, яка повноцінно діє в Криму та Донбасі.

3. Це обрання – чергове свідчення брехливості риторики глави Фанара, який всюди розповідає, що ніякої УПЦ, мовляв, уже не існує, а наша Церква – це лише «структура російської Церкви».

Крім обрання єпископа Коктебельського, Синод благословив утворення двох монастирів, призначив двох нових керівників єпархіями, затвердив нового главу ВЗЦЗ і вирішив ряд інших нагальних питань УПЦ – величезної і самостійної Церкви.

Так що, ваша всесвятість, УПЦ існує, молиться і дуже добре себе почуває. І скоро ми вам допоможемо в цьому переконатися.

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.