Патріархи, що змінюють свою думку на протилежну – негідники або мудреці?

Патріарх Варфоломій. Фото: parikiaki.com/

Всі ми намагаємося спілкуватися з людьми чесними і порядними, а також цуратися брехунів, негідників і людей, що змінюють свою думку в залежності від ситуації. Але це мова про людей світських. У більшості з нас є внутрішнє переконання, що в Церкві людей другої категорії немає і бути не може. Адже як можна стояти біля престолу Божого і в той же час звершувати безчесні вчинки?

Зараз у ЗМІ опублікували лист патріарха Варфоломія Предстоятелю РПЦ від 1997 року, в якому він безумовно визнає анафему Філарета, а також зняття сану з нинішніх «ієрархів» ПЦУ і УПЦ КП: «Щодо анафематствування Філарета (Михайла Денисенка) і Гліба Якуніна, а також щодо виверження зі священного сану і зведення в розряд мирян Валентина (Русанцова), Адріана (Старини) і Іоасафа (Шибаєва). Отримавши повідомлення про згадане рішення, ми повідомили про нього ієрархію нашого Вселенського престолу і просили її надалі ніякого церковного спілкування зі згаданими особами не мати. Обіймаючи при всьому, Ваше Блаженство, в братському цілуванні, перебуваємо в глибокій у Господі любові, з особливою повагою».

Тобто у 1997 році патріарх Варфоломій казав Руській Церкві – так, Філарет під анафемою, а його соратники – просто миряни. Але у 2018 році патріарх Варфоломій заявив щось зовсім протилежне – ні, Філарет і його соратники – законні архієреї. Причому, з 1997 по 2018 рр. не відбулося абсолютно нічого, що змусило б главу Фанара поміняти рішення.

У 2016 році патріарх Олександрійський Феодор говорив: «Олександрійський Патріархат і ми всі перебуваємо поруч із канонічною Українською Православною Церквою під проводом Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Я особисто знайомий з владикою Онуфрієм і знаю, що він – свята людина».

У 2018 році він закликав віруючих УПЦ бути вірними канонічній Українській Церкві на чолі з Митрополитом Онуфрієм, і жорстко критикував розкольників: «Коли почалися ці процеси руху до "автокефалії", щоб створити свою розкольницьку "церкву", я переживав ці труднощі в Одесі. Тоді вони хотіли захопити наші православні храми. День і ніч я чергував у нашому подвір’ї в Одесі, щоб розкольники не змогли зламати двері і проникнути на подвір’я Олександрійського патріархату. Тому мені добре знайома ця проблема, що виникла в Україні, і вона є не стільки церковною, скільки політичною».

У 2021 році патріарх Феодор заявив уже про «рішучу підтримку» глави ПЦУ. Він повідомив Сергію Думенку наступне: «Як другий і апостольський престол ми наслідували рішенням Вселенського патріархату, першого серед Предстоятелів, і рішуче підтримуємо Ваше Блаженство як Предстоятеля, бажаючи Вам усіляких успіхів».

І тут неминуче виникає питання. Якщо серед нашого оточення хтось, керуючись сумнівними мотивами, змінює свою думку на протилежну, ми знаємо – він негідник і пристосуванець. А якщо така людина – патріарх? Може, це якась особлива пастирська мудрість?

Читайте також