Спасибо, Господи. Это очень остроумно

Детский рисунок Фото: Из открытых источников

Летом покупали твердотопливный бэушный котел. Приехали к продавцу домой, он менял котёл на больший.

Мне очень понравился его странный дом с кучей веселых разговорчивых детей. И очень не понравился сам продавец-мужчина.

Он был вежлив, добр, так же разговорчив, как дети. А дети должны взрослеть и превращаться в хмурых молчунов. Он смотрел прямо в глаза, был веселым. Я всё время отворачивалась. Он рассказывал о технических моментах и мне, и мужу. Смотрел на нас по очереди и подробно рассказывал, что и как. Этим совсем подорвал моё доверие, потому что с женщиной обычно в таких делах не считаются, женщина ведь глупа.

Он всё ещё что-то рассказывал, показывал и поджигал, когда Андрей уже сказал ему, что котел мы купим.

А когда мы привезли котел домой, написал смску с пожеланиями заботиться о котле, как о родном.

Всё это было настолько хорошо, что мне совершенно не нравилось.

Как говорится - вся эта доброта - она неспроста.

Андрей спросил меня, какое впечатление на меня произвел этот мужик, я прямо сказала, что чот он странно-добренький, мне не нравиццо, даже по своему дому нас провел и рассказал о нем. И детки у него на редкость приятные, и сам он слишком душевный и хороший.

А ведь он, Танька, батюшка. Сказал Андрей. Поп. Я нашел его в соцсетях.

Мир мой затрещал, захрустел и лопнул. Я никогда не видела священников в быту и всегда боялась разочароваться. А тут как будто по заказу мне показали такого классного дядьку. Я нашла его фотку в церкви и долго на нее смотрела. Серый волк был разоблаченным и совсем нестрашным. Всё у меня сошлось так, как и мечтать боялась. И конечно же печка. То, что дает тепло. То, что будет греть мою маму зимой. Спасибо, Господи. Это очень остроумно и смешно.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади