РФ розсекретила документи про вбивство автокефалістами митрополита Олексія

Митрополит Олексій (Громадський). Фото: wikipedia.org

ФСБ РФ розсекретила документи про вбивство митрополита Волинського і Житомирського Олексія (Громадського), екзарха України. З матеріалів, оприлюднених у рамках проекту «Без строку давності», слідує, що вбивство ієрарха в 1943 році гітлерівці організували спільно з українськими націоналістами, які активно допомагали розкольницькій Українській автокефальній православній церкві (УАПЦ), повідомляє РИА Новости.

Митрополит Олексій очолював Українську Автономну Православну Церкву в юрисдикції Московського Патріархату, встановлену на окупованій території в серпні 1941 року для розподілу канонічного церковного управління в Україні.

Серед документів є довідка, яку в липні 1944 року направив голові Ради у справах РПЦ при Раді народних комісарів СРСР Георгію Карпову архієпископ Курський і Білгородський Питирим. В ній він писав, що до 1943 року «боротьба між двома церковними напрямками прийняла ще більш гостру форму».

«Почастішали випадки вбивства бандерівцями автономних священиків, – повідомляв архієпископ Питирим. – Автокефалісти пішли далі. Вони наважилися знищити свого головного супротивника – митрополита Алексія. Проти такого заходу не заперечували, мабуть, і німці. Їм також стала невигідна посилювана влада і вплив митрополита Олексія Громадського».

Він зазначив, що чутки про ці плани ходили постійно і задовго до смерті митрополита. Далі зі слів свідків він описав обставини вбивства, яке сталося 7 травня.

«Митрополит Олексій отримує дзвінок від генерального комісара міста Луцька прибути до нього у шкільних справах. Гебітскомісар міста Кременця брав діяльну участь у відправці <...> до Луцька», – повідомив архієпископ.

За його словами, Гебітскомісар спішно викликав митрополита Олексія з Почаївської лаври та вранці в день вбивства надав автомобіль без всякої охорони. У супроводі секретаря протоієрея Федора Юркевича та перекладача Марка Жихарьова о 8:30 ієрарх виїхав у напрямку Луцька. Також, додав архієпископ Питирим, у місцеві організації надходили дзвінки від невідомих, які висловлювали невдоволення тим, що митрополит не поспішав з поїздкою.

«Через 20 хвилин після від'їзду митрополита стали поширюватися чутки, що Олексій і його супутники загинули. Консисторія звернулася до влади з проханням навести довідки. Комісаріат якось слабо реагував на цю подію і тільки до вечора була надіслана машина з доктором. Ця машина зустріла по дорозі загін німців, що везуть на машині чотири трупи. Труп Олексія був ще теплий і мав сім ран», – повідомив священнослужитель у документі.

Далі він навів розповідь одного з очевидців, який бачив у місцевому лісі розбиту машину з тілами загиблих. За його словами, поранений митрополит на той момент був живий і просив допомоги. Перехожий звернувся до селян, що орали поле неподалік, і попросив їх відвезти убитих у Кременець, пообіцявши заплатити за це яку завгодно плату. Але залякані націоналістами селяни навідріз відмовилися. Коли перехожий повернувся до машини, то «вже застав митрополита Олексія мертвим з новими ранами».

«Ніхто з осіб, які близько стояли до Олексія, не сумнівається, що вбивство скоєно полікарповцями (від імені глави УАПЦ Полікарпа Сікорського, – Ред.)», – повідомив архієпископ Питирим.

Також він навів думку протоієрея Володимира Ковальського з Дубни, який стверджував, що митрополита убив так званий лісовий священик-націоналіст Петро Мельник, що «прославився своїми терористичними діями». Переконливим доказом причетності Мельника до вбивства, на думку протоієрея, був знайдений у нього хрест з прикрасами, знятий з протоієрея Федора Юркевича, який супроводжував митрополита.

Раніше СПЖ писала, що 7 травня 1943 року митрополита Олексія вбили бойовики ОУН (Мельника), коли той проїжджав через село Смига на Волині. У 1961 році в Чикаго видали книгу бойовика УПА Максима Скорупського («Макс»), який у подробицях розповів про те, як їхня «боївка» під командуванням «Хріна» розстріляла автівку з митрополитом.

Читайте також