Про що говорять підпали храмів

Згорілий храм. Фото: Володимир-Волинська єпархія

26 вересня 2024 р. невідомі підпалили храм Покрови Пресвятої Богородиці у селі Старі Кошари Володимир-Волинської єпархії УПЦ.

В 2019 році у цієї громади вже відібрали храм. Віряни не стали вступати в протистояння із загарбниками і почали будувати собі інший храм.

Здавалося б, ви досягли свого, захопили чужий храм, який громада відновлювала і прикрашала своєю працею – моліться собі в ньому і дайте православним жити так, як вони вважають за потрібне. Але ж ні! Загарбникам храмів мало віджати церкву православних, їм ненависне саме існування християнської громади.

Звідки така ненависть? Звідки злість і ворожнеча? Чому прихильники ПЦУ не переносять, якщо поруч із ними існує православна громада?

Відповідь на це запитання дає нам Господь Ісус Христос: «Суд же полягає в тому, що світло прийшло у світ; але люди більше полюбили темряву, аніж світло, бо їхні діла були злі» (Ін. 3, 19).

Насправді все просто: представники ПЦУ, не будучи християнами за своєю суттю, не можуть терпіти поряд із собою тих, хто самим своїм існуванням викриває їхнє лицемірство.

Саме тому за вчинками прихильників Думенка можна чітко визначити, що вони нічого спільного з вірою в Бога не мають. Підпалюєш храм, отруюєш колодязь священнику, твориш будь-яке інше беззаконня, знай – це дуже далеко від Євангелія!

А православним треба міцно-міцно запам'ятати останні слова у наведеному уривку: «Не дивуйтеся, браття мої, якщо світ ненавидить вас».

Читайте також

Про дію Святого Духа на хіротоніях

При захопленні Успенського храму в буковинських Дубівцях відбулася дуже цікава дискусія між прихожанкою УПЦ і куратором захоплення «священником» ПЦУ Павлом Томенком.