Що таке «вічне поминання»?

Вічне поминання – молитовне правило, яке звершується в храмі або монастирі за християнина за його життя і після його смерті. Фото: seminaria-tmb.ru

Світлана Колошко

Відповідає протоієрей Діонісій Буренко:

– Вічне поминання – це особливе церковне молитовне правило, яке звершується в монастирі або храмі за конкретну людину, воно не закінчується і після її смерті, а триває поки стоїть монастир або храм. Технічно це відбувається так: православний християнин приносить жертву на храм або монастир (вже існуючий або той, що ще будується), і записує імена (включаючи своє) на вічне поминання. Імена записуються в синодик і щодня поминаються на службах.

Вічним таке поминання названо, мабуть, тому, що в цьому випадку не встановлені конкретні терміни звершення молитви, як, наприклад, у сорокоуста або поминання на рік/півроку. Воно безстрокове, а значить – вічне.

Якщо пам’ятати про те, що душа наша безсмертна, а молитва – це звернення до Бога, спілкування з Ним, то питання про доцільність вічного поминання відпадає саме собою: навіть якщо всі родичі і знайомі людини помруть, і навіть ім’я її серед живих буде забуто, душа не припинить свого існування і потребуватиме молитов.

Святий апостол Павел у посланні до Солунян говорить: «Моліться без перерви» (1 Сол. 5: 16). Вічне поминання якраз і є своєрідним виконанням цієї апостольської постанови.

Читайте також