Чому захоплювати храми – патріотично, а будувати нові – ні

Акція радикалів

Днями СПЖ випустив фільм «Вірні-2: Катеринівка. Зцілення після захоплення », де розповідалося про громаду УПЦ у тернопільському селі, у якої «Правий сектор» у 2015 році силою відібрав храм для Київського патріархату. Кров, рани, поламані ребра, руки, ноги – таким побачили «патріотизм» «Правого сектора» жителі Катеринівки. Згодом «Правий сектор» брав найактивнішу участь у захопленнях безлічі храмів УПЦ при «мирних переходах» до ПЦУ на Західній Україні.

І ось зараз ці милі люди протестують уже проти того, щоб віруючі, у яких вони раніше відібрали їх законні храми, будували собі нові. Риторика та ж сама: УПЦ – п’ята колона, агенти впливу, які говорять про братовбивчу війну і т.д. Правосеки навіть поставили правоохоронцям ультиматум – мовляв, не приймете міри, ми вдамося до радикальних акцій.

Зауважимо, вони протестують не проти якихось прийшлих з країни-агресора, навіть не проти переселенців з Донбасу з «сумнівною» з точки зору патріота репутацією. «Правий сектор» проти будівництва храмів для жителів сіл найбільш патріотичних областей – Тернопільської, Волинської, Рівненської і Чернівецької. Саме там меценат Андрій Біба, який володіє мережею автозаправок «БРСМ-нафта», допоміг побудувати постраждалим від рейдерів громадам УПЦ безліч нових храмів. І саме таке будівництво, на думку правосеків, шкодить інтересам українців.

Тобто, логіка така:

•  коли «Правий сектор» відбирає у громадян України їх храми, при цьому завдаючи їм побої і каліцтва – це добре і патріотично,

•  коли меценати допомагають цим людям будувати нові храми – це погано і непатріотично.

Втім, є ще одна версія. Радикали – теж живі люди, яким треба їсти і в щось одягатися. Кажуть, їм просто «замовили» акцію проти «БРСМ-нафти», яку недолюблюють конкуренти. Втім, ми в таку версію не віримо. Члени «Правого сектора» для такого занадто чесні і порядні. Вони завжди висловлюють свою громадянську позицію безкорисливо, виключно за покликом свого патріотичного серця.

Читайте також

Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»

Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.

До якої України ми рухаємося?

Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.

Свята Русь стає мусульманською?

У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?

Голос із могили

Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.

Лавра як інтер'єр для іменин

Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.

У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?

Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.