Чи прагнув покійний рівненський архієрей до єдності з ПЦУ?

Митрополит Варфоломій (Ващук)

Багатьох розчулив цей прояв братньої християнської любові, де було сказано, що владика «дбав про духовний розвиток ввіреної йому пастви, про будівництво храмів і розвиток монастирів». І нас би розчулив теж, якби не один абзац «архієпископського» тексту, в якому говорилося, що покійний митрополит Варфоломій «прагнув до єдності українського Православ’я» і, більш того, «був близький до вирішення цього надважливого питання».

Як можна це прокоментувати?

Безумовно, будь-який з 110 архієреїв УПЦ всією душею прагне до єдності українського Православ’я, тут Процик має цілковиту рацію. Ось тільки розуміння цієї єдності в корені інше, ніж у ПЦУ. Не будемо розбирати це розуміння докладно, про нього багато разів говорилося. Звернемо увагу на інші слова Процика, що митрополит Варфоломій «був близький до вирішення цього надважливого питання». Ця фраза в устах «архієпископа» ПЦУ може означати тільки одне – що правлячий архієрей Рівненської єпархії УПЦ нібито мав намір приєднатися до його структури.

Знаєте, один з найбільш малоповажних вчинків – це говорити від імені покійного, який не може себе захистити і відповісти. Рівненська єпархія УПЦ – одна з найбільш постраждалих від рейдерства активістів ПЦУ, якими, без сумніву, диригував «архієпископ» Іларіон.

Митрополит Варфоломій вже багато років змушений був більшу частину свого часу, сил і здоров’я витрачати на захист віруючих своєї єпархії від нападів рейдерів Процика. І хто знає, чи не ці незліченні напади в Птичій, Мащі, Рясниках, Копитові, Мнишині та багатьох інших селах привели до важкої хвороби і смерті архієрея? Наскільки коректно після всього цього натякати, що митрополит УПЦ мав намір приєднатися до розкольників?

На закінчення хочемо нагадати заяву Процика, зроблену кілька років тому: «Митрополит Варфоломій фактично визнав, що він проти цілісної і єдиної України, а також він не хоче єдиної Української Помісної Православної Церкви. Митрополит Варфоломій показав своє справжнє обличчя, як вірного слуги Московського патріарха Кирила і президента Росії В. Путіна».

У непостійних устах Процика покійний архієрей був то ревним пастирем, то слугою Путіна, то був противником єдності з розкольниками, то «був близький до вирішення цього надважливого питання».

А митрополит Варфоломій був і залишився до самого кінця одним і тим же – гідним архієреєм Христової Церкви.

Читайте також