Правильний PR в Черкаській єпархії

Митрополит Феодосій на презентації книги про святителя Луку

Слово PR (public relations) останнім часом цілком справедливо набуло негативного відтінку. З його допомогою ті, хто має гроші і/або владу, спрямовують суспільну думку в потрібному їм напрямку. Правильний цей напрямок чи ні – значення не має. І ось у Черкаській єпархії УПЦ відбувся захід, який повертає PR його початковий зміст. Мова про видання і презентацію нової книги про святителя Луку Кримського. У презентації брали участь не тільки митрополит Черкаський і Канівський Феодосій і не тільки духовенство єпархії, але і черкаські журналісти, історики, краєзнавці, письменники, бібліотекарі, архіваріуси і так далі. Зібратися їм на цей захід було дуже логічно, адже великий святитель і великий хірург відвідував Черкаси, тут жили його батьки та брат. І тому популяризація житія святителя Луки, тим більше в рік 100-річчя його ієрейської хіротонії, дуже доречна.

Книга «Головне в житті – завжди робити добро» про святителя Луку надійде у всі шкільні бібліотеки м. Черкаси та Черкаської області. Добре б якщо і в школах силами духовенства та творчої інтелігенції Черкаської області були проведені зустрічі та бесіди зі школярами про святителя Луку.

А правильність цього PR-ходу в тому, що і в інших єпархіях можна взяти на озброєння цей приклад. Практично в кожній області України є свої місцевошановані святі, багато з яких не тільки досягли особистої святості, але і залишили значний слід в літературі, науці, медицині, соціальному житті.

Наприклад, преподобна Анастасія Київська, засновниця Покровського монастиря, при якому була створена безкоштовна лікарня для бідних із найкращим у Російській імперії оснащенням медичним обладнанням. Той факт, що саме в цій лікарні вперше стали робити рентгенівські знімки, говорить дуже багато про що. Або останній кошовий отаман Запорізької Січі святий Петро Калнишевський.

У багатьох єпархіях можна розпочати роботу з упорядкування докладних житій місцевошанованих святий. Залучити до цієї роботи місцевих вчених, істориків, архіваріусів та інших представників творчої інтелігенції. А потім популяризувати результат цієї роботи у вигляді книги серед школярів, молоді та всіх, хто цікавиться історією рідного краю. Це принесло б величезну користь і Церкві, й українському суспільству.

Читайте також

Чи може зраджувати християнин?

Чи можуть християни вчиняти так, як вчиняють безпринципні політики?

Українець, у всіх твоїх бідах винні православні школи

Наші ЗМІ давно займаються гучним розпалюванням ненависті до тих, хто не робить нікому нічого поганого. І дивним чином це збігається зі скандалами навколо злодіїв із високих кабінетів.

Закон про заборону УПЦ має бути скасований?

Народні депутати «Батьківщини», як виявилося, отримували гроші за «правильне» голосування. Чи не є «купівельним» і голосування за закон про заборону УПЦ?

Нашим чиновникам-рейдерам приготуватися?

Колись епоха Зеленського закінчиться, до Володимира Олександровича буде чимало претензій. І війна проти Православ'я буде одним із головних звинувачень.

Держава і храми: католикам – повертають, у православних – забирають

Хіба не повинна ДЕСС боротися, щоб Києво-Печерську лавру віддали Церкві після того, як більшовики 100 років тому вигнали звідти монахів і влаштували «музейне містечко»?

Чому ідея «національної церкви» приречена

За найоптимістичнішими підрахунками, населення України зараз – не більше 19 млн. Цифра шокує, особливо якщо згадати, що на початку незалежності в країні проживали 52 млн осіб.