Правильний PR в Черкаській єпархії
Митрополит Феодосій на презентації книги про святителя Луку
Слово PR (public relations) останнім часом цілком справедливо набуло негативного відтінку. З його допомогою ті, хто має гроші і/або владу, спрямовують суспільну думку в потрібному їм напрямку. Правильний цей напрямок чи ні – значення не має. І ось у Черкаській єпархії УПЦ відбувся захід, який повертає PR його початковий зміст. Мова про видання і презентацію нової книги про святителя Луку Кримського. У презентації брали участь не тільки митрополит Черкаський і Канівський Феодосій і не тільки духовенство єпархії, але і черкаські журналісти, історики, краєзнавці, письменники, бібліотекарі, архіваріуси і так далі. Зібратися їм на цей захід було дуже логічно, адже великий святитель і великий хірург відвідував Черкаси, тут жили його батьки та брат. І тому популяризація житія святителя Луки, тим більше в рік 100-річчя його ієрейської хіротонії, дуже доречна.
Книга «Головне в житті – завжди робити добро» про святителя Луку надійде у всі шкільні бібліотеки м. Черкаси та Черкаської області. Добре б якщо і в школах силами духовенства та творчої інтелігенції Черкаської області були проведені зустрічі та бесіди зі школярами про святителя Луку.
А правильність цього PR-ходу в тому, що і в інших єпархіях можна взяти на озброєння цей приклад. Практично в кожній області України є свої місцевошановані святі, багато з яких не тільки досягли особистої святості, але і залишили значний слід в літературі, науці, медицині, соціальному житті.
Наприклад, преподобна Анастасія Київська, засновниця Покровського монастиря, при якому була створена безкоштовна лікарня для бідних із найкращим у Російській імперії оснащенням медичним обладнанням. Той факт, що саме в цій лікарні вперше стали робити рентгенівські знімки, говорить дуже багато про що. Або останній кошовий отаман Запорізької Січі святий Петро Калнишевський.
У багатьох єпархіях можна розпочати роботу з упорядкування докладних житій місцевошанованих святий. Залучити до цієї роботи місцевих вчених, істориків, архіваріусів та інших представників творчої інтелігенції. А потім популяризувати результат цієї роботи у вигляді книги серед школярів, молоді та всіх, хто цікавиться історією рідного краю. Це принесло б величезну користь і Церкві, й українському суспільству.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.