Коротко про «миротворчість» Фанару в Помісних Церквах

Патріарх Варфоломій

Коли ми читаємо чергову пафосну промову патріарха Варфоломія про неймовірну «мудрість і любов» Константинопольського престолу до своїх «підданих», не полишає відчуття, що вся ця мудрість і любов знаходяться в якійсь іншій реальності, яка не перетинається з нашою. Досить просто зіставити факти.

1. Україна. Фанар визнає в якості Церкви збіговисько людей «висвячених» людиною, відлученою від Церкви. Причому, сам же Фанар це відлучення два десятиліття підтверджував. Зате канонічну Церкву Фанар тепер не визнає. Наслідки – масові захоплення храмів УПЦ, конфлікти і суперечки між українцями.

2. Греція. Під тиском Держдепу і Варфоломія велика частина єпископату визнала думенковців. Інша частина, як і раніше, вважає їх розкольниками і визнає лише УПЦ. Наслідки – порушення єдності єпископату і вірян.

3. Кіпр. Під тиском Держдепу і Фанару предстоятель і половина єпископату визнали ПЦУ. Інша половина категорично проти. Наслідок – конфлікти та чвари серед єпископату.

4. Олександрійська Церква. Предстоятель, який раніше публічно підтримував УПЦ і закликав зберігати вірність Блаженнішому Онуфрію, раптом повністю змінив канонічну орієнтацію і визнав Думенка. Наслідки – десятки священиків висловили намір покинути Олександрійський патріархат і приєднатися до РПЦ.

5. Чехія. У 2015 році ієрархи Фанару Еммануїл (нині митрополит Халкідонський) і Арсеній (Кардамакіс) прийняли рішення про архієрейську хіротонію архімандрита Ісаї (Сланінки) з метою створення «альтернативного синоду Православної Церкви Чеських земель і Словаччини. Предстоятель ПЦЧЗіС митрополит Ростислав цю хіротонію не визнав, після чого в Чехословацькій Церкві почався розкол. У 2016 році Синод Фанару заради участі Ростислава в Кіпрському Соборі милостиво вирішив «визнати» законною ієрархію і Предстоятеля ПЦЧЗіС, натомість ПЦЧЗіС повинна була визнати хіротонію Сланінки.

У 2019 р. всупереч позиції єпископату ПЦЧЗіС Сланінка співслужив із Думенком, а пізніше заснував в Остраві разом із фанаріотським ієрархом Арсенієм якусь «Асоціацію» Фанару, що було розцінено чеськими архієреями як спроба створення паралельної юрисдикції на їхній канонічній території. Також Сланінка спробував захопити парафію у Брно, однак зіткнувся з протидією настоятеля та парафіян.

Можна було б розписати окремо, чи відповідають дії Фанару в Помісних Церквах промовам Варфоломія про «мудрість і любов» Константинопольської Церкви, але, здається, це зайве. Факти дуже промовисті.

Читайте також