В Святогорской лавре – тысячи людей

В Святогорской лавре. Фото: Facebook Николай Митрохин

Святогорская лавра - действительно оказалась Лаврой - огромным многоплановым мужским монастырём, с аж 120 насельниками и буквально толпами посетителей. Чтобы обойти его территорию, которая и на берегу крупной реки Северный Донец и на высокой меловой скале над рекой, требовалось минимум полдня, которых у меня не было. Обошелся намеченными встречами и осмотром музеев - светского и церковного. Последний в полтора раза больше и в два - лучше. В соборе в субботу насчитал не менее 300 присутствующих. Один из руководителей обители: «Да, это очень мало. До 2014 года тут бы сейчас тыщи три стояло бы. А так сейчас из Донецка до нас сутки ехать через Белгородскую область.»

Тем не менее ближе к обеду через мост над Северным Донцом тек людской поток. Буквально тысячи людей хотели провести ясный погожий день в монастыре, покормить страусов в огромном птичнике у главного собора, погладить многочисленных котов (для которых у корпусов паломнической гостиницы выстроены отдельные домики) и побродить по окрестным скалам.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади