Покаяння за іміджеві втрати відкрий мені двері

Кулик "заступився за маленьку жінку перед дерзской хабалкой". Фото: скріншот ютуб-каналу "ICTV"

Покаяння за іміджеві втрати відкрий мені двері

«Архієрей-боксер» із ПЦУ Адріан Кулик покаявся. Він ішов до цього кілька днів, але все ж слово «каюсь» ним сказане. Після відвідин резиденції Сергія Думенка єпископ Адріан Кулик, який кілька хвилин бив кулаками свою сусідку, повністю усвідомив всю тяжкість власного вчинку. Кулик не вибачився перед побитою ним жінкою, зате вибачився перед ПЦУ. «Каюсь, що мій вчинок спричинив репутаційні та іміджеві втрати для всієї Православної церкви України», – в такій формі розкаявся «єпископ» ПЦУ. І це без перебільшення нове слово в християнській богословській думці.

Як ми знаємо, слово «покаяння» означає повну зміну внутрішнього стану людини, відмову від тих гріхів, які вона робила раніше.

Кожен із нас пам'ятає піснеспіви Великого посту «Покаяння двері відкрий мені, Жизнодавче». Там є слова, які відкривають нам, що ж відчуває людина, яка щиро кається: «Думаючи про безліч зроблених мною беззаконь, тремчу від страшного дня суду; але, сподіваючись на Твою безмірну милість, як Давид, взиваю до Тебе: помилуй мене, Боже, по великій Твоїй милості».

Наскільки ці слова відповідають внутрішньому стану Кулика? Про це говорить його наступна фраза: «Я заступився за маленьку жінку перед зухвалою хабалкою, яка зі своїм хлопцем із Донецька довгий час морально і психологічно тероризують мене і мою помічницю».

Якщо підсумувати всю риторику «архієрея» ПЦУ, то отримаємо наступне – наваляв я цій хабалці правильно, але от проколовся – забув про камери спостереження, підставив всю контору. Думається, що приблизно в таких виразах глава ПЦУ і описав Кулику його гріхи.

Звичайно, це тільки припущення, але навряд чи воно далеке від істини. А ось подвиги Кулика, його «покаяння» і все, що відбувається в ПЦУ – дуже далеке від Православ'я.

Читайте також