Нова реальність: платимо податки, щоб дивитися про інцест та ЛГБТ
Промо-фото фільму
Держкіно виділило фільму на ЛГБТ-тематику «Мій юний принц» 20 млн. гривень, про це вже заявлено офіційно. 20 мільйонів, сплачених нами до бюджету зі своїх податків.
Давайте подивимося, про що цей фільм. У заявці на фінансування автори написали так: «Поль – 17-річний підліток із хворою психікою, який живе в розкішному особняку, веде розгульний спосіб життя і виявляє нездорову схильність до своєї матері Софії. Незабаром у життя Поля та Софії вторгаються молодий хлопець Антуан та його батько Марк. У Поля зав’язуються стосунки з Антуаном».
Отже, українці заплатили 20 мільйонів, щоби побачити «нездорову схильність до власної матері» (очевидно, натяк на інцест) та роман підлітків-гомосексуалістів. При цьому сценарист і продюсер А. Гладушевський заявляє, що глядачі побачать не просто якісь натяки на сексуальні стосунки, а цілком собі повноцінний еротичний продукт із позначкою «18+».
За підтримки іншої держструктури, «Українського культурного фонду», відбуваються зйомки фільму про «аскета-іконописця, який веде скромне життя в українській глибинці. Його життя змінюється, коли він їде до столиці на художнє Бієнале та знайомиться з колекціонером Діззі, який пропонує йому богемне життя, повне слави та заборонених задоволень». Автори не вказують, чи буде для «аскета-іконописця» серед заборонених насолод содомія, зате тизер фільму пропонує глядачам шокуючі кадри голої жінки, яка обіймає православний хрест.
Про що це все говорить? Про те, що нам не варто розраховувати на турботу держави про нашу мораль та мораль наших дітей (наприклад, 17-річний герой фільму «Мій юний принц» за законодавством – ще дитина). І зовсім не варто розраховувати на повагу наших релігійних почуттів.
Схоже, часи, коли українці за свої гроші мали право розраховувати на фільми масштабу «Тіні забутих предків», або «У бій ідуть лише "старі"», минули. Більше того, якщо нічого не робити, то попереду нас за дбайливою підтримкою держави чекають ще більш вражаючі «шедеври».
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.