Чи може «глава церкви» брехати?

Святослав Шевчук. Фото: New Telegraph

А тим більше – брехати, щоби спеціально комусь нашкодити. Але життя показує, що все це наївні помилки.

Перед Новим роком глава УГКЦ С. Шевчук в інтерв'ю «РБК-Україна» зробив кілька заяв, які ми зараз коротко розберемо.

1. Громади УПЦ за кордоном створюються проросійськими олігархами за російські гроші.

Як ми знаємо, представники Руської Церкви, яка має свої структури в Європі, дуже незадоволені створенням громад УПЦ, звинувачуючи їх у «розкольницькій діяльності». Тому вкрай неправдоподібно, щоб РФ витрачала гроші на те, щоб організувати в Європі під сотню парафій УПЦ, що діють паралельно парафіям РПЦ.

2. Священники УПЦ на своїх парафіях у Європі ведуть пропаганду «руського миру», принагідно «створюючи протестний потенціал, який потім буде протестувати проти політики своєї держави».

По-перше, майже всі, хто виїхав з України – це біженці, які тікали від війни, від цього «руського миру». За всього бажання неможливо уявити, що ці люди вислуховуватимуть пропаганду руського миру.

По-друге – звинувачення у диверсійній діяльності проти своєї держави – надто важкі, щоб розкидатися ними просто так. Вважаємо, що Шевчук повинен або надати докази, або вибачитися.

3. Шевчук за фактом закликав владу України дискримінувати громади УПЦ за кордоном: «Це виклик для української дипломатії, яка бачить небезпеку маніпуляції почуттями чи потребами наших громадян, які опиняються у мережі російських впливів у європейських країнах».

Тут навіть важко щось коментувати. Пану Шевчуку недостатньо переслідування вірян УПЦ в Україні? Тепер потрібно закривати парафії та за її межами?

4. УПЦ створює за кордоном паралельні уніатам громади, щоб переманити туди російськомовних парафіян.

Це, як то кажуть, «ні в які ворота».

По-перше, православні громади апріорі не можуть бути «паралельними» громадам католиків (уніати – це ті ж самі католики у православних шатах). Ми розуміємо, що вони почуваються за кордоном господарями життя і за умовчанням вважають усіх українців своїми. Але між словами українець і уніат не можна ставити знак рівності, хоч би як цього хотілося Шевчуку та його підлеглим. Православні віряни хочуть бути у своїй православній Церкві, а не йти до уніатів, мусульман, іудеїв чи буддистів.

По-друге, УГКЦ, незважаючи на всю агресивну експансію останніх років – це, за фактом, все ще є конфесією Галичини. Російськомовні греко-католики – це дуже рідкісне явище. Тому, Шевчук, мабуть, говорить про російськомовних православних, яких заманили до уніатських парафій Європи обманом.

5. Слова, що УПЦ – це московська церква в Україні.

Звичайно, такої структури просто не існує. Шевчук називає так УПЦ з однією метою – викликати до неї за умов війни ненависть влади та суспільства.

Таким чином, можна підсумувати:

• те, що громади УПЦ за кордоном створюються за російські гроші – брехня,

• те, що громади УПЦ – це «мережа російського впливу» – брехня,

• те, що там ведуть пропаганду руського миру – брехня

• те, що там готують протести проти української влади – брехня,

• те, що це «паралельні» уніатам громади – брехня,

• те, що УПЦ – московська церква в Україні – брехня.

І все це буквально за пару хвилин інтерв'ю. Чи не дуже багато, як для «глави церкви»?

Читайте також

Як, вигоняючи монахів, шукати «майбутнє монашества в Україні»

За офіційними даними за 2021 рік (пізніше вони не публікувалися), у всій ПЦУ – 233 монаха. У УПЦ – близько 4700.