«Агент Кремля» по-болгарськи: про роботу проти Патріарха Даниїла

Проти Патріарха Даниїла ведеться підкилимна робота? Фото: СПЖ

Останнім часом Болгарська Православна Церква переживає найскладніший період. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення про юридичну легалізацію болгарських старостильників. Ми вже писали про те, що це було зроблено не без впливу зовнішніх сил, безпосередньо пов'язаних з ім'ям Джорджа Сороса. Найімовірніше, всередині самої Болгарії існує група політиків, яка вирішила, що для досягнення своєї мети щодо приходу до влади в країні можна і потрібно використовувати «релігійний фактор». Цей прийом, успішно апробований в Україні, дозволяє створити політичне та суспільне протистояння, що дає величезний простір для маніпуляцій і тиску на всіх «неугодних». Ось і зараз Патріарх Даниїл опинився під сильним тиском з боку зовнішніх і внутрішніх сил. Звичайно, що ці сили хочуть домогтися послаблення авторитету Болгарського Патріархату. І в країні, і в православному світі загалом. І зробити це найлегше через факт визнання ПЦУ, яка від початку свого виникнення стала інструментом політичного, а не духовного впливу.

На даний момент ми можемо на прикладі Болгарії спостерігати дзеркальне відображення української церковної ситуації: спочатку легалізація розколу, а потім планомірне та неухильне знищення канонічної Церкви. Підсумок – створення підконтрольної владі «церкви», яка більше залежить від політиків, аніж від Бога.

Що відбувається зараз?

Наразі ми бачимо, що ситуація навколо Болгарської Церкви помітно загострилася. На Синод БПЦ, а також особисто на Патріарха Даниїла вже намагаються чинити тиск, щоб надалі вимагати гри «за новими правилами». Якщо Церква спробує чинити опір, то в хід підуть найбрудніші прийоми – від шантажу до брехні та звинувачень у неіснуючих гріхах. І це вже починає з'являтися в інфополі Болгарії.

Кілька днів тому скандально-відомий архімандрит Болгарської Церкви Діонісій в інтерв'ю болгарському виданню «Студіо Банкеръ» зробив низку заяв. На адресу Синоду БПЦ і особисто на адресу Патріарха Даниїла від нього пролунали звинувачення, які виставляють Болгарську Церкву в різко негативному світлі. Які звинувачення висунув Діонісій?

Звинувачення у вбивстві

Однією з найгучніших і найскандальніших заяв Діонісія став натяк на причетність Патріарха Даниїла до вбивства протоієрея Стефана Камберова. Йдеться про інцидент, який мав місце у 2002 році в Болгарії на тлі конфлікту за майно та вплив між канонічною Болгарською Православною Церквою та представниками синоду «патріарха Пимена». Отець Стефан Камберов із храму святого Пантелеймона в селі Добринище став жертвою жорстокого вбивства з боку, як стверджує судовий висновок, священника та паламаря, які підтримували Неврокопського митрополита Нафанаїла (представник канонічної Церкви). Незважаючи на свідчення свідків і медичний висновок про жорстокість злочину, суд кваліфікував його як «ненавмисне вбивство» і виніс м'які вироки: священник отець Малин Сакарєв отримав 4,5 роки позбавлення волі, а паламар Борис Єринін – 5,5 років.

Причому тут Патріарх Даниїл, який тоді служив простим ієродияконом і навчався на богословському факультеті в Софії – незрозуміло. Проте архімандрит Діонісій доказами не дуже стурбований, обмежуючись голослівними твердженнями. Ось приклад такого висловлювання: «Є дані від слідчих органів про кримінальні діяння, пов'язані з ім'ям Даниїла». Він також стверджує, що «існують написані від руки визнання нинішнього патріарха, тоді ієродиякона, про те, що він спостерігав – він мав причетність, але не співучасть». Діонісій продовжив, що «про це Даниїл не говорить, та й ніхто його не питає, і йому ще належить розібратися, чи є він чадом Божим чи чогось іншого». Схема, використана Діонісієм у цьому випадку, дуже знайома багатьом українським священникам, ієрархам і вірянам – голослівні заяви, звинувачення, абсурдність яких доводиться доводити самим обвинуваченим…

Політична залежність Церкви

Діонісій стверджує, що Болгарська Церква служить інтересами політиків, нібито пов'язаних з Росією. Він натякає, що Патріарх Даниїл хоче «російського консерватизму», щоб «повернутись за часів Іоанна Грозного», і «обслуговує інтереси політико-олігархічних кіл у Болгарії, які безпосередньо пов'язані з Москвою». За словами Діонісія, «всі біди Болгарської Православної Церкви завжди приходили від влади в Санкт-Петербурзі чи Москві – від доби відродження до сьогодні». Знову ж таки, схема, яку використовує в даному випадку архімандрит, відома українським вірянам, на жаль, дуже добре – коли їхні опоненти кидаються словами, на кшталт «агентів Москви» чи «фсбшників у рясах». Начебто б і очевидна дурість, але «осад залишається». Тільки на цей раз ця схема застосовується до керівництва Болгарської Церкви.

Звинувачення у співпраці з комуністами

У своєму інтерв'ю Діонісій також натякнув, що деякі члени Священного Синоду пов'язані із болгарською спецслужбою часів соціалізму (ДС). Він заявив, що «у досьє попередника Даниїла в Відінській єпархії згадуються випадки доносів навіть на свого брата», і зажадав від Патріарха висловитися з цього приводу. Також, на думку Діонісія, Патріарх Даниїл має озвучити свою позицію «з приводу дій Болгарської Церкви за часів відроджувального процесу» (насильницької асиміляції турецької меншини в Болгарії). Знову ж таки, нічого вам усі ці заяви не нагадують?

Чому ж не можна просто проігнорувати висловлювання Діонісія?

Тому що головна мета таких нападок – змусити Патріарха Даниїла погодитись з «режимом ручного управління». На думку кураторів Діонісія, всі ці брудні натяки мають дати зрозуміти Патріарху, що тиск не лише продовжиться, а згодом лише посилиться. Отже, він просто зобов'язаний грати з ними в одній команді, інакше це погано для нього скінчиться. Сценарій цей знайомий кожному з нас: політики та громадські діячі створюють негативне тло навколо Церкви, щоб схилити її до «потрібних» рішень. Якими можуть бути ці рішення – здогадатися не важко.

Хто такий архімандрит Діонісій?

Архімандрит Діонісій – відома постать, чиє ім'я пов'язане з багатьма скандалами. У той же час думати, що ця людина нічого не представляє, теж не можна. Тому що саме він на пропозицію митрополита Миколая Пловдивського на травневому засіданні Священного Синоду БПЦ був обраний помічником Західноєвропейського митрополита Антонія для організації виборів спадкоємця блаженноспочилого патріарха Неофіта. Тоді його кандидатура викликала різке неприйняття в Синоді (що не завадило митрополиту Миколаю все ж таки затвердити його на посаді). І, сказати правду, було від чого.

Справа в тому, що архімандрит Діонісій був знятий з посади настоятеля кафедрального собору святого Олександра Невського після серії скандалів. І не просто знятий з посади – йому було заборонено звершувати богослужіння, а спеціальна комісія мала розслідувати його численні порушення. Однак результати роботи комісії так і не були оприлюднені, і Діонісій публічно висміяв рішення Синоду, який відправив його на покаяння до Рильського монастиря, куди він так і не приїхав. У Болгарії кажуть, що Діонісій ніколи не був справжнім ченцем і не мав чернечого служіння.

У 2007-2008 роках цей клірик був активним лобістом олігарха Василя Божкова, підтримуючи його інтереси у парламенті. Божков – один із найбагатших людей Болгарії, який звинувачується у низці злочинів, серед яких вбивство.

Ім'я Діонісія також пов'язане з так званою архонтською аферою, коли церковні клірики продавали фіктивні титули за величезні суми грошей. Діонісій був причетний до цього, радячи єпископу Тихону, як і в кого брати гроші за такі «титули», що є явним прикладом симонії.

У 2020 році Діонісій був одним із активних учасників протестів, часто з'являючись у компанії Ренети Інджової, колишньої в.о. прем'єр-міністра Болгарії. Однак незабаром він розчарувався в Інджовій і перейшов на бік Борисова, потрапивши до команди митрополита Миколая Пловдивського. Того самого Миколая, який разом із Зорею співслужив на Фанарі Патріарху Варфоломію. Зважаючи на міцні зв'язки Діонісія та митрополита Миколая, якого в Болгарії вважають більше політиком, ніж єпископом, зробити висновки, звідки ростуть ноги скандальних заяв архімандрита, не важко.

Що ж відбувається?

Болгарські політики, що залежать від західних грантів, активно використовують релігійний чинник для досягнення своєї мети. Вони розуміють, що вплив БПЦ як поєднуючого чинника у суспільстві залишається значним. А от у випадку, якщо Церква стане «кишеньковою», її можна використовувати як інструмент політичної боротьби. Саме тому вони мають намір завзято (і якщо потрібно – довго) працювати над тим, щоб послабити БПЦ і замінити її на більш керовану структуру. Лакмусовим папірцем у всій цій схемі (легалізація розкольників – атака на канонічну Церкву – створення «національної церкви») стає визнанням ПЦУ. Просто як доказ лояльності до «потрібного» курсу.

Саме тому ми вважаємо, що інтерв'ю архімандрита Діонісія – не просто слова, а сигнал Патріарху Даниїлу: «Визнай ПЦУ, або отримаєш величезні проблеми». І цілком очевидно, що канонічна Церква не може йти на поводу у таких вимог, не зраджуючи Бога.

Читайте також