Про доноси «органам» на діаспору УПЦ

Священники УПЦ за кордоном. Фото: сайт ВЗЦЗ УПЦ

Зараз в Україні тисячі церков захоплені, і завтра з будь-яким діючим ще храмом може статися те ж саме. Ми можемо бути на 100% впевнені, що потрапимо найближчої неділі до храму, лише перебуваючи за межами України. Але останнім часом діаспора УПЦ (а в ній уже близько 100 храмів) зазнає медійних ударів від «братів-християн» з УГКЦ та ПЦУ.

З невеликою різницею у часі в ЗМІ з'явилися дві заяви: від голови уніатів Шевчука та клірика ПЦУ Коваленка. Їхній посил майже ідентичний: влада України має докласти всіх зусиль, щоб парафій УПЦ не було не лише всередині країни, а й за її межами.

За аргументи – набір відвертої брехні (навіть не маніпуляцій):

• що ці громади створюються за вказівкою та за гроші Москви,

• що в них пропагується «руський мир»,

• що в громадах УПЦ готують шпигунів та провокаторів для створення заворушень в Україні.

Висновок у «братів-християн» один: вони просять «певні органи» України вжити заходів. Просто – заборонити та знищити громади УПЦ, як це майже вдалося зробити вдома.

При цьому обидва спікери чудово знають, що кажуть неправду, що діаспора УПЦ до Москви не має жодного відношення. Більше того, РПЦ також не в захваті від її виникнення. І причина цих заяв проста – і УГКЦ, і ПЦУ прагнуть «приватизувати» всіх емігрантів (хоч ПЦУ це заборонено Томосом).

За СРСР деякі практичні громадяни, які жили в комуналках, «стукали» в органи на сусідів для того, щоб після арешту їм дісталася сусідська житлоплоща.

Як то кажуть, нічого особистого.

І нічого християнського.

Читайте також

Коли у переслідуваннях Церкви дісталися рівня комісарів

Боротьба ПЦУ та держави з вірянами УПЦ набуває абсолютно абсурдних форм.