Захоплення – це переходи, заборона – це свобода
Євстратій Зоря. Фото: ютуб-канал «Ісландія»
У США сталася подія, видатна навіть за наших цинічних часів. Речник ПЦУ Євстратій Зоря розповів на Саміті релігійної свободи, що потрібно забороняти релігію. Точніше – обґрунтував, чому потрібно знищити Українську Православну Церкву.
Спочатку він довго описував «нацизм» РПЦ, після чого раптово перейшов на тему заборони УПЦ, спроєктувавши всі московські «гріхи» і на неї.
Така ось нехитра, хоча й підла маніпуляція: мовляв, якщо РПЦ «нацистська», то й УПЦ така сама. І давайте її заборонимо. Також він запевнив, ніби 80% українців підтримують заборону УПЦ.
«Тому спільно з усіма, хто прагне захищати свободу, ми працюватимемо, щоб свобода релігії була захищена (читай – знищена. – Ред.)», – закликав цей поборник свободи.
Зоря – це просто Оруелл нашого часу. Той у своєму романі «1984» писав, що «війна – це мир, а свобода – це рабство».
Спікер ПЦУ пішов далі. У його риториці «свобода релігії» – це її заборона.
Читайте також
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.