Відносини Варфоломія з Філаретом і Макарієм, лише факти
Макарій Малетич. Фото: Хвиля
Зокрема, у розмові з кількома українськими журналістами ними знову було порушено питання «реабілітації» Філарета та Макарія Малетіча. Із заяв Варфоломія та секретаря Фанара диякона Григорія випливає, що:
1. Константинопольський патріархат вважає і Філарета, і Макарія митрополитами, незважаючи на те, що Макарій Малетич пішов з Українського екзархату РПЦ у 1989 році у сані священика, і «висвячували в архієрея» його в УАПЦ люди без сану.
2. Заборони щодо Денисенка та Малетича були накладені Руською Церквою «не з догматичних, а з дисциплінарних причин».
3. Вони отримали прощення від Фанара, оскільки звернулися з апеляцією.
4. «Прощення» Фанаром Філарета та Макарія – це не помста РПЦ за ігнорування Критського Собору 2016 року. Просто раніше апеляції від цих людей не встигли розглянути, а Фанар нічого не робить поспіхом.
Для початку нагадаємо факти ставлення Варфоломія до Філарета:
• У 1992 році Філарет приїхав на Фанар з апеляцією щодо усунення його з київської кафедри. Патріарх Варфоломій апеляцію (і Філарета) проігнорував, натомість написав патріарху РПЦ, що повністю підтримує дії Руської Церкви.
• У 1997 році Варфоломій написав патріарху РПЦ, що підтримує анафематствування Філарета та заборону у служінні інших «ієрархів» його Київського патріархату.
Зауважимо, що ні у 1992 році, ані у 1997 р. патріарх Варфоломій не написав жодного слова про те, що заборони Філарета та інших осіб були здійснені Руською Церквою «не з догматичних, а дисциплінарних причин». Він просто пообіцяв, що ієрархія Фанара «церковного спілкування зі згаданими особами не матиме».
Українська влада хотіла отримати від патр. Варфоломія свою «ручну» церкву задовго до Порошенка і навіть Ющенка. 1993 року на Фанар з такою метою їздив за дорученням першого президента Л. Кравчука віце-прем’єр М. Жулинський. У своєму звіті за фактом зустрічі з патріархом Варфоломієм (лист від 29 жовтня 1993 р. № 5–116) Жулинський пише про позицію глави Фанара:
1. Церквою-матір’ю для УПЦ є Руська Церква, тому Філарет повинен був вибачитися перед РПЦ за свої дії.
2. Філарета ніхто у Православ’ї не визнає як архієрея, а такої структури, як УПЦ КП, не існує.
Додамо свідчення Блаженнішого Онуфрія від 2016 року, коли він був присутній на нараді православних предстоятелів у Шамбезі: «Була розмова з приводу чуток, ніби після Всеправославного Собору (Критського – Ред.) Константинопольський патріарх має намір прийняти в свою юрисдикцію тих людей, що знаходяться у розколі. Патріарх Варфоломій заявив, що ні до Собору, ні під час Собору, ні після Собору він цього не робитиме».
Висновки:
• «Простити» Філарета патріарх Варфоломій міг ще 29 років тому, але цього не зробив.
• Патріарх Варфоломій вважав, що Філарет не є архієреєм і не говорив, що в РПЦ відлучили його від Церкви «не з догматичних причин».
• Поворот на 180 градусів відбувся у свідомості глави Фанара у 2016 році.
• Наскільки можна довіряти думці патріарха, який змінює свою думку на протилежну без жодних причин – питання дуже дискусійне.
Читайте також
Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?
В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.
Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна
Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.
Успенський собор Лаври і гроші
При тому, що на будівництво всього собору пішло $12,5–13 млн., на його відновлення пропонується освоїти понад $11,1 млн. І це лише «стартова» сума.
Удар по Лаврі: які будуть наслідки?
Ніхто не говорить, що удар по Лаврі, уділу Богородиці, – це позамежний рівень абсурду, коли війна, зруйнувавши вже сотні православних храмів, прийшла в саме серце нашого Православ'я.
Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?
Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.