Відносини Варфоломія з Філаретом і Макарієм, лише факти

Макарій Малетич. Фото: Хвиля

Зокрема, у розмові з кількома українськими журналістами ними знову було порушено питання «реабілітації» Філарета та Макарія Малетіча. Із заяв Варфоломія та секретаря Фанара диякона Григорія випливає, що:

1. Константинопольський патріархат вважає і Філарета, і Макарія митрополитами, незважаючи на те, що Макарій Малетич пішов з Українського екзархату РПЦ у 1989 році у сані священика, і «висвячували в архієрея» його в УАПЦ люди без сану.

2. Заборони щодо Денисенка та Малетича були накладені Руською Церквою «не з догматичних, а з дисциплінарних причин».

3. Вони отримали прощення від Фанара, оскільки звернулися з апеляцією.

4. «Прощення» Фанаром Філарета та Макарія – це не помста РПЦ за ігнорування Критського Собору 2016 року. Просто раніше апеляції від цих людей не встигли розглянути, а Фанар нічого не робить поспіхом.

Для початку нагадаємо факти ставлення Варфоломія до Філарета:

• У 1992 році Філарет приїхав на Фанар з апеляцією щодо усунення його з київської кафедри. Патріарх Варфоломій апеляцію (і Філарета) проігнорував, натомість написав патріарху РПЦ, що повністю підтримує дії Руської Церкви.

• У 1997 році Варфоломій написав патріарху РПЦ, що підтримує анафематствування Філарета та заборону у служінні інших «ієрархів» його Київського патріархату.

Зауважимо, що ні у 1992 році, ані у 1997 р. патріарх Варфоломій не написав жодного слова про те, що заборони Філарета та інших осіб були здійснені Руською Церквою «не з догматичних, а дисциплінарних причин». Він просто пообіцяв, що ієрархія Фанара «церковного спілкування зі згаданими особами не матиме».

Українська влада хотіла отримати від патр. Варфоломія свою «ручну» церкву задовго до Порошенка і навіть Ющенка. 1993 року на Фанар з такою метою їздив за дорученням першого президента Л. Кравчука віце-прем’єр М. Жулинський. У своєму звіті за фактом зустрічі з патріархом Варфоломієм (лист від 29 жовтня 1993 р. № 5–116) Жулинський пише про позицію глави Фанара:

1. Церквою-матір’ю для УПЦ є Руська Церква, тому Філарет повинен був вибачитися перед РПЦ за свої дії.

2. Філарета ніхто у Православ’ї не визнає як архієрея, а такої структури, як УПЦ КП, не існує.

Додамо свідчення Блаженнішого Онуфрія від 2016 року, коли він був присутній на нараді православних предстоятелів у Шамбезі: «Була розмова з приводу чуток, ніби після Всеправославного Собору (Критського – Ред.) Константинопольський патріарх має намір прийняти в свою юрисдикцію тих людей, що знаходяться у розколі. Патріарх Варфоломій заявив, що ні до Собору, ні під час Собору, ні після Собору він цього не робитиме».

Висновки:

• «Простити» Філарета патріарх Варфоломій міг ще 29 років тому, але цього не зробив.

• Патріарх Варфоломій вважав, що Філарет не є архієреєм і не говорив, що в РПЦ відлучили його від Церкви «не з догматичних причин».

• Поворот на 180 градусів відбувся у свідомості глави Фанара у 2016 році.

• Наскільки можна довіряти думці патріарха, який змінює свою думку на протилежну без жодних причин – питання дуже дискусійне.

Читайте також

Храм УПЦ в Івано-Франківську знесли заради скверу?

В Івано-Франківську влада ухвалила рішення розбити сквер на місці пустиря за адресою вул. Чорновола, 6. Рішення виглядає цілком рядовим, але за ним стоїть дуже багато.

Інволюція митрополита Симеона

За словами Шостацького, «де більшість – там і правда, а не там, де меншість».

Про те, як у ПЦУ зневажають масовку

У ПЦУ, за запевненнями Зори, зневажають масовку, в ній «головне – правда, а не кількість» парафіян. Тим не менш, на всі виїзні служби Епіфанія Думенка людей звозять автобусами. 

Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?

Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.

Про мобілізацію священника в снайпери

Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.

Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв

Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.