Усик і Ломаченко: звичайні «мордобійці», чи віруючі християни?

Олександр Усик і Василь Ломаченко

Перше, що він зробив одразу після закінчення бою – надягнув православний хрест і подякував Господу. Так само поводився Олександр Усик після останнього бою проти Джошуа, після якого він став новим чемпіоном світу в суперважкій вазі. Й Усик, і Ломаченко – без перебільшення легенди світового боксу. Водночас, обидва вони публічно говорять про свою віру, обидва підтримують канонічну Церкву й навіть беруть участь у богослужіннях як іподиякони. Тим не менш, багато православних вважають, що й Усик, і Ломаченко займаються звичайним мордобоєм, завдають людям каліцтва, а тому до Церкви та віри жодного стосунку не мають. Чи так це?

Василь Ломаченко та Олександр Усик почали займатися боксом у ранньому дитинстві. Так вийшло, що спорт став їхньою професією. І тут питання – якщо вони завдають на рингу ударів противнику, завдають йому фізичної шкоди, чи це означає, що вони йдуть проти Бога, порушують Його заповіді?

Якщо дивитися на картинку, так і є. На рингу одна людина завдає нищівних ударів іншій, що часто призводить до тяжких травм. Але є й інший бік медалі. Так склалося, що топ-спортсмени, у тому числі боксери, в суспільстві сприймаються як кумири. Вони мають колосальний авторитет, їх наслідують, з них беруть приклад.

І на жаль, ми бачимо, що шляхетність у більшості цих кумирів не в пошані. Коли на кону мільйони та чемпіонські пояси, перемога здобувається за всяку ціну, а тому дозволено все: залякати супротивника, вивести із себе, знищити. Чи бачимо щось подібне в Усика та Ломаченка? Ні. Ці спортсмени підкреслено благородно ставляться до своїх суперників. Вони бачать у них не ворога, а людину, а то й, висловлюючись церковною мовою, свого ближнього. І це не поза, не вдавання, а їхня людська позиція, яку вони доводять справою.

В останньому бою з Річардом Коммі після серії нищівних ударів Василь Ломаченко двічі закликав команду ганця зупинити бій, аби той не зазнав серйозної травми. І саме завдяки цим паузам Коммі зумів простояти до кінця бою.

Після бою колишній чемпіон світу, а зараз аналітик боксу Тімоті Бредлі засудив Ломаченка за це благородство. Він вважає, що хоч Василь показав фантастичний бокс, але смиренність на рингу неприпустима. Бредлі вважає, що Ломаченко показав слабкість, що він просто мав добити свого суперника. А ось що сам Василь сказав після бою: «Це завжди неприємне почуття, коли ти знаєш, що з боксером щось трапилося після поєдинку, ти завжди за це переживаєш і стежиш. Я дуже радий за нього, що в нього все гаразд і добре».

А тепер послухаймо Усика. В останньому бою з Джошуа, який мав величезне значення, Олександр так само не став добивати свого суперника. І його так само за це засудили: «Журналіст: Ви могли в той момент завдати можливого вирішального удару й нокаутувати Ентоні, але ви в той момент чомусь зупинилися. Чому?

Усик: Перемога є, чому обов’язково, щоби людина падала? У нього є рідні, близькі, мати, тато. Це мінус великий шмат здоров’я, коли людина падає в нокаут».

«Перед кожним поєдинком я молюся не лише за те, щоби Всевишній допоміг мені вийти своїми ногами з рингу, а й моєму опоненту. Всевишній дав створити цей вид спорту. Але ж він не сказав: Будь агресивним, бий його сильно чи ненавидь його, ні».

Що зрештою? Усик та Ломаченко – це кумири молоді, і не тільки. На них рівняються, їх наслідують. І не можна не відмітити, що ці спортсмени йдуть проти системи комерційного боксу. Вони не прагнуть перемогти за всяку ціну, знищивши супротивника. Вони своїм прикладом показують, що навіть у такому жорсткому виді спорту, як бокс, можна залишатися християнином. Якщо у поєдинках, де на кону титул чемпіона світу та мільйонні гонорари, наші боксери шкодують противників, ризикуючи програти, що це, як не виконання Божої заповіді? Що це, якщо не проповідь Його вчення?

Читайте також