У ПЦУ відзначають річницю «об'єднання» українських розкольників

Збори 15 грудня 2018 року в київській Святій Софії. Фото: svoboda.org
15 грудня Епіфаній очолить подячний молебень на честь третьої річниці так званого «об'єднавчого Собору», який був скликаний за ініціативою патріарха Варфоломія і Петра Порошенка. Про подію повідомляє у Facebook прес-служба Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря.
«Собор» відбувся 15 грудня 2018 року в Софійському соборі. Перед його початком «помісні Собори» УПЦ Київського Патріархату й УАПЦ ухвалили рішення припинити свою діяльність як окремі релігійні об'єднання і створити одну Православну Церкву України. Три роки тому на подію крім ініціаторів – чинного Президента України і представників Константинопольського патріархату – були присутні ієрархи УПЦ КП, УАПЦ, два ієрархи УПЦ, які пішли в розкол. Присутні заявили про створення нового утворення – ПЦУ.
Там же шляхом таємного голосування предстоятелем нового утворення обрали 39-річного єпископа УПЦ КП Епіфанія Думенка з титулом «блаженнішого митрополита».
Проте вже через півроку колишній предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет заявив, що він досі є патріархом київським, а сам патріархат досі існує. 20 червня 2019 року з ініціативи Філарета відбулося зібрання частини ієрархів, священиків і мирян Київського патріархату. Учасники назвали його «помісним Собором» і вирішили відновити діяльність патріархату, повідомляв ВВС.
«Ми скликаємо помісний Собор, на якому не ухвалимо рішення того Собору, який був 15 грудня 2018 року (помісного Собору УПЦ КП 15 грудня, який прийняв рішення про саморозпуск для входження до складу ПЦУ, – Ред.). Значить, він для нас не є обов'язковим. Цим ми покажемо, що Київський патріархат був, є і буде», – заявив Філарет Денисенко.
«Без умовної ліквідації Київського патріархату не могло бути об'єднавчого Собору українських Церков 15 грудня 2018 року та надання томосу про автокефалію», – йшлося в тексті постанови «помісного Собору».
Також Філарет заявив, що нинішня автокефальна православна церква залежна від Константинопольського патріархату, і якщо б він заздалегідь знав зміст томосу про автокефалію, який надали ПЦУ, то не прийняв би його. «Епіфаній – слуга Вселенського патріарха, а так звана ПЦУ служить інтересам греків», – сказав він.
До третьої річниці «об'єднавчого Собору» конфлікт між «об'єднувачами української Церкви» знову загострився. 1 листопада 2021 року на сайті УПЦ КП з'явилася офіційна заява, яка починається словами: «Митрополит Епіфаній Думенко не є Предстоятелем Української Православної Церкви».
Заява стала відповіддю на указ Епіфанія від 30 жовтня про позбавлення Філарета канонічних прав і обов'язків правлячого єпископа.
«Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх, бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних» (Рим. 16:17-18), – говорить апостол Павло.
Читайте також
Володимир-Волинська єпархія УПЦ святкує 30-річчя відродження кафедри
У Ковелі зустріли ікону «Всецариця» та мощі князя Володимира: святині відвідають храми Володимир-Волинської єпархії до 30-річчя відродження єпископської кафедри.
У Софії зустріли останки царя Самуїла, привезені з Греції
Патріарх Болгарський Даниїл відслужив панахиду за царем Самуїлом у базиліці Святої Софії, де поховали його останки, які передали з Греції.
Буковинські віруючі привезли гуманітарну допомогу для жителів Херсонщини
З Чернівецької єпархії УПЦ доставили продукти харчування до Свято-Духівського собору Херсона.
Патріарх Шіо розповів, як християнство вплинуло на ідентичність Грузії
Католикос-Патріарх Шіо III назвав християнство основою національної самобутності грузинів і закликав берегти родину та традиційні цінності.
Україна повинна мати свою віру: у «Євросолідарності» озвучили умови миру
У партії Порошенка назвали питання церковної політики суверенітетом країни та заявили про неприпустимість компромісів у цій сфері.
В Україні через війну постраждали 432 храми УПЦ, - звіт
За даними проєкту «Релігія у вогні», в Україні внаслідок військових дій постраждали або знищені 807 культових споруд.