Чому б ПЦУ не провести збори з переведення одразу всіх храмів УПЦ?

Зборище під парканом кафедрального собору УПЦ у Чернівцях. Фото: сайт ПЦУ

Зборище під парканом кафедрального собору УПЦ у Чернівцях. Фото: сайт ПЦУ

Поки віряни кафедрального собору УПЦ молилися у храмі, а потім голосували за вірність своїй Церкви, натовп невідомих людей прийшов під паркан і піднімав руки за їхній перехід до ПЦУ. А щоби «два рази не вставати» – за перехід ще двох храмів міста: Миколаївського та Петро-Павлівського.

Відповідно до закону, збори переходу – це серйозна юридична процедура, заснована на положеннях статуту релігійної громади. В Україні все це давно перетворилося на цирк, коли «циркачі» голосують замість парафіян просто у них під носом. Причому, проголосувавши, вони чисто «по-християнськи» відразу кричать про «смерть ворогам».

Ну і верх «законності» – голосування «пакетом» одразу по кількох храмах.

І тут питання – чому тільки три храми, чого розмінюватися на дрібниці? Проголосуйте вже одним махом від імені одразу 12000 тисяч громад УПЦ. Гуляти – так гуляти.

Чому Єрусалимський Патріарх «помиляється» щодо ПЦУ, а Вселенський – ні?

За вісім років існування ПЦУ ми жодного разу не чули від її глави, що Константинопольський Патріарх не здатний помилятися.

Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду

Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.

Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?

Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.

Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?

Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?

Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?

Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.

Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі

Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.