Підсумки Євромайдану від УГКЦ: Це вже не міграція, а евакуація з країни

Протести у Казахстані. Фото: РИА

Зараз у Казахстані розгортається свій «майдан» – в країні відбуваються масштабні зіткнення активістів із поліцією. Люди захоплюють зброю, бронетехніку, палять машини правоохоронців. Наразі вже йдуть захоплення урядових будівель. Привід – надто високі ціни на газ.

Митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр (РПЦ) закликав жителів країни «негайно припинити розпалювання внутрішньоусобного конфлікту» і нагадав, що «уроки історії та нещодавні події, що відбулися в низці країн, показують, що міжусобна брань завжди породжує загрозу руйнування політичного устрою та повного розвалу економіки». Не важко здогадатись, що архієрей мав на увазі нашу Україну.

Зараз це виглядає смішно, але ж і на київському Євромайдані активісти вимагали від «кривавого тирана» знизити на 30% ціни на газ для населення. А тоді, нагадаємо, ця ціна була аж 70 коп. за м&³3;. Наразі близько 8 грн, і всі мріють, щоб ця ціна залишилась. Але зараз не про це. Зараз про позицію церковних лідерів.

На Євромайдані єдиною конфесією, яка закликала до припинення конфлікту, була Українська Православна Церква. Всі інші – УПЦ КП, УАПЦ та особливо УГКЦ – цей конфлікт посилено роздмухували. Очільник уніатів Святослав Шевчук особисто закликав людей їхати на Майдан. За словами митрополита УГКЦ Бориса Гудзяка, до половини активістів на Майдані були уніати із Західної України.

Відтоді минуло 8 років. Які результати «революції гідності»? Не будемо говорити про очевидне – втрату Криму, війну на Донбасі та обвалення економіки.

Поговоримо про не очевидне – катастрофічну втрату населення. Перед Євромайданом в Україні був найвищий рівень народжуваності. Незабаром після нього – найнижчий. Зараз через різницю між смертністю та народжуваністю ми щорічно втрачаємо понад 250 тис людей. Але й це не все. «Революція гідності» призвела до масової міграції українців.

«Ми бачимо, що еміграція не спиняється. Пригадую слова одного єпископа, що це вже не еміграція, а евакуація, – каже Шевчук. – За нашими оцінками, виїхало близько 10 мільйонів людей – можливо, це трохи перебільшена цифра, але ми побачили, що люди справді масово виїжджають з України».

Втім, глава УГКЦ не бачить у втечі людей зі своєї рідної країни жодних проблем: «Ми вже не живемо в умовах сучасного кріпосного права чи сталінської приписки, кордони відкрилися – чому не поїхати?»

І справді, для УГКЦ масова еміграція українців – взагалі не проблема. Вони відкривають для емігрантів парафії в інших країнах: «Ми мусимо йти за нашими людьми, створюємо нові парафіі та структури у країнах, де ніколи українців не було».

Але ось питання – а чи не пахне така риторика цинізмом? Тобто ви спочатку організовуєте Майдан, а коли після нього люди тікають з країни у пошуках кращого життя, кажете: мовляв, кріпацтва немає, чому б і не виїхати?

Проте тут «маленька» проблема – а як же патріотизм? Як же Україна? Хіба не вона в центрі всіх ваших розмов? Хіба не співаєте ви гімн на кожній зустрічі, не махаєте прапорами? Хіба не за Україну боровся «батько наш Бандера»?

На жаль, у цьому весь «патріотизм» Шевчука, Думенка та інших. І це варто пам'ятати, слухаючи їхні чергові заклики. А що вони будуть, немає жодних сумнівів.

Читайте також