Вакцинація та нове канонічне право

Архієпископ Хризостом. Фото: Православие.ру

Архієпископ Хризостом висунув своєму духовенству ультиматум, що не вакциновані до 15 січня «не будуть більше священиками єпархії».

Якщо ми звернемося до канонічного права, то побачимо, що воно як санкції за різні провини передбачає такі заходи покарання: заборона у священнослужінні, позбавлення сану, відлучення від Церкви. Те, чим загрожує архієпископ Хризостом – це, насправді, заборона у священнослужінні. Можна приймати новий канон приблизно такого змісту: «Хто не вакцинований вдасться, якщо клірик, нехай буде вивержений, якщо ж мирянин – нехай буде відлучений».

Але канонічне право не знає такого злочину, як відмова від вакцинації. Вакцинація – це питання не віронавчальне й навіть не моральне, це питання медичне. Причому навіть із медичної точки зору питання ефективності вакцинації вельми не однозначне. Будь-хто може відкрити стрічку новин та побачити, як європейські країни, в яких вакциновано 70, 80, а то й майже всі 100 відсотків населення, сьогодні б’ють рекорди за кількістю хворих. Глава ВООЗ Тедрос Гебрейсус у листопаді 2021 р. визнав, що вакциновані люди є такими самими переносниками коронавірусу, як і невакциновані. Тоді на яких підставах архієпископ Хризостом допускає вакцинованих священиків до служіння?

Ультиматум предстоятеля Кіпрської Церкви цілком логічно викликав протест серед віруючих, які 9 січня зібралися біля резиденції архієпископа в Нікосії та вимагали відмінити ультиматум. Тобто в Кіпрській Церкві почалася смута, яка може перерости у серйозні негаразди.

І ще одне цікаве спостереження: найбільш категоричну та непримиренну позицію щодо вакцинації займають ієрархи саме тих Помісних Церков, які визнали ПЦУ: Константинопольської, Елладської та Кіпрської. Є над чим замислитися…

Читайте також

День Перемоги, від якого ми відмовились

Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним.

Коли клірик конфесії, яка служила нацистам, іде парадом Перемоги

Напевно, багато хто помічає, наскільки стрімко та безцеремонно переформатується останніми роками історична правда. Наведемо ще один приклад.