Яким духом Зінкевич «переосвятив» храм УПЦ на Волині?
Михайло Зінкевич. Фото: Facebook
Ми багато разів могли спостерігати обурення розкольників, коли священики УПЦ говорили про необхідність хрещення дитини, раніше «хрещеної» у розкольницькій релігійній структурі. Те саме стосується й освячення церковних приміщень, у яких могли «служити» розкольники.
Але «переосвячень» розкольниками храмів канонічної Церкви історія раніше не знала. Не знала досі.
10 січня «митрополит» ПЦУ Михайло Зінкевич «освятив» захоплений в УПЦ храм у селі Навоз Волинської області. Як аргумент Зінкевич повідомив присутнім, що переосвятити храм необхідно «після московських».
Як це взагалі можна прокоментувати? Адже можна як завгодно ставитися до статусу УПЦ, але ніхто у світі (включно з Фанаром) не сумнівається у благодатності її таїнств, а тому проводити «освячення» не було жодної необхідності. Тут, скоріше, справа в іншому – у бажанні додатково поглумитися над вигнаними «ворогами» з громади УПЦ, яка зараз молиться в хаті й збирає копійки на новий храм. Ще один мотив – демонстративно «застовпити» територію. Пам’ятаєте крилатий вислів «щоб і духу його тут не було»?
Тобто Зінкевич вирішив вигнати «московський дух» і замінити його іншим, ПЦУшним. З погляду богослов’я це виглядає абсурдно, але якщо «ієрарх» ПЦУ так робить, значить, у цьому є якийсь сенс?
І тут не можна не згадати слова іншого «архієрея» ПЦУ Данила Ковальчука, який буквально напередодні розповів про «об’єднавчий собор», на якому було створено ПЦУ, таке: «Не прийшов Дух Святий на собор через нас єпископів, які були пасивні. Дух Святий прийшов на собор через Порошенка Петра Олексійовича. Я йому це сказав. І розпочався собор, який вирішив і дарував нам те, що ми сьогодні маємо».
І навряд чи це просто невдале формулювання. Якщо члени ПЦУ захоплюють освячений Святим Духом храм, де десятиліттями звершувалася свята Євхаристія, а потім «переосвячують» його після тих, хто цю Євхаристію звершував, значить, у них є якийсь інший дух. І його дію ми можемо спостерігати у численних прикладах риторики та вчинків «священства» ПЦУ, а також їхніх послідовників.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.