Запредельное лукавство Александрийского Патриархата
Синод Александрийского патриархата. Фото: orthodoxtimes.com
Читаю заявление бывшего Александрийского Патриархата и смеюсь от запредельного лукавства и извращенности позиций: иерархи этой структуры, которые почти полностью состоят из греков и игнорируют человеческое достоинство жителей Африки, а по сути продолжают заниматься расизмом и продолжением традиций рабовладельчества заявили, что это РПЦ создавая экзархат в Африке движима тенденциями колониализма и этнофилетизма(!!!). А Феодор, поддерживая политику Константинопольского Патриархата публичного заявляющего о том, что они считают себя "первыми без равных", заявляет о том, что это РПЦ жаждет некоего господства.
Все свои грехи и пороки они вдруг решили взвалить на РПЦ. Вот уж воистину королевство кривых зеркал. Думаю, что если бы им хорошо заплатили, то они бы и Христа нашли бы как обвинить в своих грехах.
При этом они заявили, что будут карать "нарушителей", очевидно, имея ввиду, что будут запугивать клириков лишением сана и прочими мерами, если они захотят контактировать или уйти в РПЦ.
Вот, правда, смешно: сначала обвинили других в своих собственных пороках, а потом решили что угрозами и запугиванием они удержат в рабстве тех, кто только и ждет момента чтобы уйти от их деспотии. Да, давайте больше жестких решений и запугиваний клира - пусть не только сами клирики видят, что вы пришли туда как "белые хозяева", запугивающие "черных рабов", но и весь мир увидит ваше ничтожество, которое вы преподносите людям вместо христианства.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.