Запредельное лукавство Александрийского Патриархата
Синод Александрийского патриархата. Фото: orthodoxtimes.com
Читаю заявление бывшего Александрийского Патриархата и смеюсь от запредельного лукавства и извращенности позиций: иерархи этой структуры, которые почти полностью состоят из греков и игнорируют человеческое достоинство жителей Африки, а по сути продолжают заниматься расизмом и продолжением традиций рабовладельчества заявили, что это РПЦ создавая экзархат в Африке движима тенденциями колониализма и этнофилетизма(!!!). А Феодор, поддерживая политику Константинопольского Патриархата публичного заявляющего о том, что они считают себя "первыми без равных", заявляет о том, что это РПЦ жаждет некоего господства.
Все свои грехи и пороки они вдруг решили взвалить на РПЦ. Вот уж воистину королевство кривых зеркал. Думаю, что если бы им хорошо заплатили, то они бы и Христа нашли бы как обвинить в своих грехах.
При этом они заявили, что будут карать "нарушителей", очевидно, имея ввиду, что будут запугивать клириков лишением сана и прочими мерами, если они захотят контактировать или уйти в РПЦ.
Вот, правда, смешно: сначала обвинили других в своих собственных пороках, а потом решили что угрозами и запугиванием они удержат в рабстве тех, кто только и ждет момента чтобы уйти от их деспотии. Да, давайте больше жестких решений и запугиваний клира - пусть не только сами клирики видят, что вы пришли туда как "белые хозяева", запугивающие "черных рабов", но и весь мир увидит ваше ничтожество, которое вы преподносите людям вместо христианства.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.