Церква відзначає Навечір'я Богоявлення, або Водохресний святвечір

Напередодні Хрещення здійснюють чин Великого освячення води. Фото: pokrovgrodno.org

Напередодні свята Богоявлення, або Хрещення Господнього – Православна Церква 18 січня відзначає Водохресний святвечір. Про історію, зміст і особливості Навечір'я Богоявлення, або Водохресного святвечора, розповідає інформаційний сайт Української Православної Церкви.

До V століття було прийнято згадувати Народження і Хрещення Сина Божого в один день – 6 січня, і називалося це свято Феофанією – Богоявленням, що свідчило про втілення Христа у світ і явлення Трійці у водах Йорданських.

Святкування Різдва було перенесено на 25 грудня (за юліанським календарем, або старим стилем) вже пізніше, у V столітті. Так було покладено початок новому церковному явищу – святкам, які закінчуються Навечір'ям свята Водохреща.

Слово «навечір'я» означає переддень церковного торжества, а друга назва – «святвечір» – пов'язана з традицією приготування в цей день куті або пшеничного узвару з медом і родзинками.

Зважаючи на виняткову важливість події, яка має відбутися на наступний день в житті Ісуса Христа і всіх нас, Церква встановила напередодні свята строгий піст. Саме звідси і з'явилася традиція варити кутю, яка не є обов'язковою, але настільки зручна, що міцно закріпилася повсюдно. У наші дні не у всіх є можливість спеціально приготувати кутю, але дотриматися посту сьогодні необхідно.

Ступінь стриманості від їжі віряни визначають індивідуально, враховуючи власні сили і благословення духівника. В цей день, як і в Різдвяний святвечір, зазвичай, не вживають їжі до винесення свічки після Божественної літургії вранці і першого причастя хрещенською водою.

У святвечір, після літургії у храмах здійснюється Велике освячення води. Водосвяття називається Великим через особливу урочистість обряду, наскрізь пройнятого спогадом євангельських подій, що стали не тільки першообразом таємничого омивання гріхів, але і дійсним освяченням самого єства води через занурення в неї Бога у плоті. Вода ця називається агіасма, або просто хрещенська вода.

Під впливом Єрусалимського уставу, з XI-XII століття водосвяття відбувається два рази – і у Водохресний святвечір, і безпосередньо у свято Богоявлення. Освячення в обидва дні проходить однаковим чином, тому вода, освячена у ці дні, нічим не відрізняється.

Є благочестива традиція кропити в цей день хрещенською водою своє житло, співаючи тропар Богоявлення. Святу воду весь рік вживають натщесерце в невеликих кількостях, зазвичай разом зі шматочком просфори.

При цьому читається молитва: «Господи Боже мой, да будет дар Твой святый и святая Твоя вода во оставление грехов моих, в просвещение ума моего, в укрепление душевных и телесных сил моих, во здравие души и тела моего, в покорение страстей и немощей моих по безпредельному милосердию Твоему молитвами Пречистыя Твоея Матери и всех святых Твоих. Аминь». Під час недугів або нападів злих сил пити воду можна і потрібно, не вагаючись, у будь-який час.

Особливою властивістю святої води є те, що, додана навіть у невеликій кількості до води звичайної, вона передає благодатні властивості і їй, тому в разі нестачі святої води її можна розбавити простою.

Не можна забувати, що освячена вода – це церковна святиня, яка вимагає до себе побожного ставлення. При належному зберіганні свята вода не псується багато років. Зберігати її слід в окремому місці, краще поруч із домашнім іконостасом.

Як повідомляла СПЖ, у день Хрещення Господнього Митрополит Онуфрій освятить води Дніпра.

Читайте також