Християнство у Західній та Східній Європі: де більше перспектив?

Про кризу християнства у Європі – зовсім не російська пропаганда. Фото: АіФ

Глава УГКЦ Святослав Шевчук в інтерв'ю «Укрінформу» зачепив одну дуже цікаву й актуальну тему – перспективи християнства у Західній та Східній Європі. Якщо бути точним, він розкритикував думку, що на Заході християнство вмирає, а європейський Схід (Шевчук говорив про Росію) прагне збереження християнських цінностей. На його думку, це не так, оскільки протиставлення християнської та європейської ідентичностей – «абсолютно штучне», а от влада в РФ «інструменталізує християнські цінності в політичних цілях».

Передусім треба сказати, що у вустах Шевчука подібні закиди на адресу влади РФ звучать досить комічно, оскільки він усі роки після Майдану займався саме «інструменталізацією християнських цінностей в політичних цілях». Достатньо згадати його перли про «пасхальну жертву революції гідності», «животворчу смерть» убитих (невідомо ким, до речі) активістів Євромайдану або «українську Голгофу» (місце загибелі активістів).

Проте не це головне. Шевчук, хоч і незграбно, зачепив надважливу цивілізаційну проблему – де християнство у майбутньому розвиватиметься, а де його перспективи дуже туманні.

Зрозуміло, що Шевчук, як член католицької Церкви, не може говорити про це чесно, але теза про кризу християнства у Західній Європі – зовсім не російська пропаганда. Чому?

Патріарх Сербський Порфирій, коментуючи ресурсу «Міжнародне життя» руйнування храмів у Косово та Метохії, сказав: «У Європі велика кількість спорожнілих церков. Храми, де століттями служили літургії, нині перетворені на ресторани, торгові центри, туристичні пам'ятки, дискотеки та подібні місця масових розваг. Можливо, звідси й бере свій початок байдужість до знищення церков у цій частині Європи та до страждань християн».

І слова Патріарха невипадкові. Проблеми християнства у «старій» Європі є, і вони значні.

1.  Невблаганна статистика говорить про щорічне скорочення християн. Це стосується і католиків, і протестантів. Їхні храми стрімко пустіють.

2.  Дехристиянізація європейського суспільства. Про це свідчать сотні та тисячі фактів, але, думається, досить згадати, що в Єврокомісії ЄС (вищому органі виконавчої влади ЄС) рекомендують відмовитись від використання слова «Різдво», а також використання християнських імен.

3.  Відверто антихристиянський курс Заходу на підтримку ЛГБТ, теорії ґендера, транссексуалів, трансгендерів, а також підтримка абортів. І переслідування всіх, хто цей курс критикує. Просто зараз триває суд над ексміністром внутрішніх справ Фінляндії за висловлювання на користь традиційної сім'ї.

4. Впровадження ЛГБТ та ґендера в католицтво та протестантизм. Протестанти давно вже вінчають гомосексуалістів, там «служать» єпископеси-лесбіянки та священники-геї. Те саме поступово проникає в РКЦ. Буквально днями 125 католицьких кліриків Німеччини оголосили про свою ЛГБТ-орієнтацію.

5.  Стрімке зростання мусульманського населення через потік мігрантів і високу народжуваність у мігрантських сім'ях. Ці люди не інтегруються в місцеву культуру, не стають християнами, а навпаки – масово відкривають мечеті. У Європі є міста, де вже зараз кількість мусульман більша, ніж населення аборигенів. І з кожним роком таких міст стає дедалі більше.

Є й інші фактори, але, здається, для висновків достатньо й цих п'яти.

Натомість у Східній Європі ситуація інша. У Польщі забороняють аборти та оголошують свої міста «вільними від ЛГБТ зонами», в Угорщині законодавчо забороняють пропаганду ЛГБТ серед дітей. Також ці країни блокують завезення мігрантів-мусульман. Все це викликає гнів керівництва ЄС, але якщо ми говоримо про перспективи християнства, вони зовсім інші, ніж у країнах Західної Європи.

А що ж РФ? Там є свої проблеми: загроза симфонії Церкви та влади, досить невисокий відсоток віруючих, які регулярно відвідують богослужіння. Але таких загроз християнству, які вочевидь є в Європі, в РФ явно немає.

Тому, говорячи про вибір, винесений у заголовок, можна сказати, що він не на користь Заходу.

Читайте також