Митрополит Антоній: На агресію ми відповідаємо любов'ю

Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній. Фото: СПЖ
Незважаючи на те, що масштабна хвиля захоплень храмів УПЦ залишилася у часах президентства Петра Порошенка, ця «діяльність» підопічних Сергія Думенка триває і сьогодні. До того ж глава ПЦУ не раз анонсував нову масштабну хвилю «переходів». Чого чекати православним громадам, як уберегтися від захоплення і як до беззаконня думенківців ставляться в Помісних Церквах ми дізналися у керуючого справами Української Православної Церкви митрополита Антонія.
– Владико, чому досі в УПЦ захоплюють храми?
– Та тому, що влада, на жаль, так і не створила умови для того, щоб ввести в рамки Конституції (насамперед юридичні) взаємовідносини між Церквою і державою. Прийняті ті закони, які суперечать Конституції: це і закон про необхідність перейменування Української Православної Церкви, і закон, який створює і полегшує умови для так званих «переходів», а в реальності – захоплень наших храмів. Ось ці норми, на жаль, хоч і поки що заблоковані, але вони існують. Тому для людей (представників ПЦУ, – Ред.), які живуть у стані агресії і у яких є бажання знищити Українську Православну Церкву, це дає юридичний грунт для того, щоб робити певні «зусилля».
Коли чиновник через свої внутрішні переконання або якісь завдання політичного характеру порушує закон, його потрібно притягувати до відповідальності.
Ми називаємо себе демократичним суспільством, демократичною державою. Але, на жаль, ми бачимо, що наші чиновники живуть зовсім за іншими принципами. Тому що, коли чиновник в силу своїх внутрішніх переконань або якихось завдань політичного характеру порушує закон, його потрібно притягувати до відповідальності. З іншого боку, навіть при Порошенку, при великому тиску, у таких людей нічого не вийшло зробити проти нашої Церкви, не вийде і зараз. Тому що люди люблять свою Церкву, а більшість людей віруючих, церковних, є членами канонічної Церкви, вони вірні Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію. Тому вони будуть захищати свої храми, як можуть, але найголовніше, щоб все було в рамках чинного закону.
– Що робити громадам, у яких відбирають храми?
– Звичайно, насамперед, не треба впадати в паніку, не треба сумувати. Ми повинні захищати свої храми і для цього є всі механізми, тому що рейдерські захоплення – це завжди антизаконні дії. Тому їх (порушення, – Ред.) потрібно насамперед реєструвати, зараз є різні можливості – відео й інші, це подача заяви в поліцію та інші інституції. Крім того, в кожній єпархії є юридичний відділ. Звичайно, все повинно робитися з благословення правлячого єпископа. У Київській митрополії, в юридичному синодальному відділі є телефон гарячої лінії, він всім відомий. Ми люди віруючі і на беззаконня не повинні відповідати беззаконням. Цьому нас вчить Христос. На будь-яку агресію потрібно відповісти терпінням і любов'ю. Але це не безсилля.
На будь-яку агресію потрібно відповісти терпінням і любов'ю, цьому нас вчить Христос.
Потрібно з терпінням перемагати цю агресію, і тоді через терпіння Господь дасть нам любов. Тому що якщо ми заразимося ненавистю, то ніякої користі не буде. Згадаймо Господа нашого Ісуса Христа. Він висів на Хресті в страшних болях, стражданнях фізичних і, особливо, душевних, тому що Його розпинали на Хресті ті, заради кого Він самозменшився, заради кого Він прийшов на землю. І, тим не менш, із уст Ісуса Христа не звучить осуд. Він молиться за тих, хто Його розпинає. І це шлях багатьох мучеників і подвижників.
– Як Церква допомагає громадам, які постраждали від рейдерства?
– По мірі наших можливостей ми допомагаємо і відновлювати, і будувати нові храми. Якщо є можливість, допомагаємо і церковним начинням. Наші парафіяни знають, що періодично ми збираємо пожертви, щоб потім передати їх тим парафіям, які створюють нові храми чи відновлюють їх. І найголовніше, ми не відділяємо себе один від одного в різних регіонах нашої держави. Ми – єдина Церква, і найголовніша допомога всіх нас – це молитва. Молитовна підтримка – це те єднання, яке і створює наші багатства. Так, ми дуже різні, живемо в різних регіонах, у нас різна історія, але ми себе всі бачимо в житті єдиної Церкви в наші улюбленій державі.
Я бачу, як ви в УПЦ переживаєте ці складності, з яким упованням на Бога, з миром, без агресії. Я трішки знаю історію. І я упевнений – ви переможете.
Предстоятель Албанської Церкви Архієпископ Анастасій
– Як ставляться до беззаконня проти УПЦ в Помісних Церквах?
– Нещодавно я був у Предстоятеля Албанської Православної Церкви Архієпископа Анастасія. Це навчений життям глибокий старець, дуже шановний богослов у православному світі, один із найвидатніших богословів в області місіології. В кінці нашої зустрічі він сказав мені такі слова: «Владико, я бачу, як ви (він мав на увазі нашу Церкву) переживаєте ці складнощі, з яким упованням на Бога, з миром, без агресії. І потім сказав – я трохи знаю історію. І я упевнений – ви переможете». Ці слова Архієпископа Анастасія можуть звучати лейтмотивом того, що відбувається: Церква Христова перемагає у смиренні, у терпінні. І в цьому її сила.
Читайте також
План Єленського: навіщо ДЕСС вимагає від УПЦ того, що вона вже зробила?
ДЕСС вимагає від УПЦ зробити те, що вона вже зробила, і не обіцяє, що нових вимог не буде. Що стоїть за ультиматумом Єленського?
Чому в ієрархії ПЦУ немає сану: що кажуть Помісні Церкви
Предстоятель ПЦУ відмовляється вирішувати проблему недійсності своїх висвячень. Але про неї говорять майже всі Помісні Церкви – навіть ті, що визнали ПЦУ.
Чому ті, для кого нація понад усе, не закликають до миру?
Населення України скорочується майже на мільйон щороку, експерти говорять про вимирання нації. Але лідери ПЦУ та УГКЦ продовжують закликати до війни та мобілізації.
Обман, який вирішив долю Томосу
У 2008 році «проблема Філарета» поховала проєкт Ющенка. У 2018-му Порошенко вирішив її за годину – поліцейським конвоєм для греків та усними обіцянками Філарету.
Полювання на адвокатів: як УПЦ намагаються позбавити права на захист
Активісти переслідують юристів УПЦ біля судів, називають їх «зрадниками» в ефірі та обіцяють «теплий прийом» на засіданнях. Під загрозою – право Церкви на захист.
Як відповідати на гоніння: уроки преподобного Силуана Афонського
Обстоювати храми можна й потрібно, але без злоби. Чому любов до гонителів – не слабкість, а єдиний шлях зберегти в боротьбі Дух Христовий.