Архимандрит УПЦ: Христос не будував «єврейську» Церкву, хоча був євреєм

Архімандрит УПЦ Іов (Мельник) у своєму Фейсбуці звернувся до проблеми націоналізації церковного життя, підкресливши апостольське розуміння Церкви як єдиного Тіла Христового, а не розділеного за національними ознаками інституту.

«Я, мабуть, не те Євангеліє читаю... Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які вважають себе православними, ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє», – пише архімандрит Іов, звертаючи увагу на поширені гасла: «Це українська Церква!», «А це – московська!», «ФСБ у рясах!», «Геть попів, геть "московську Церкву"!», «Має бути своя – національна, українська, незалежна!».

Священнослужитель нагадує, що Христос не будував «єврейську» Церкву, хоча був євреєм за тілом. «Він будував Церкву, яка єдина для всіх. Церкву, яка має бути одна, як один Господь, одна віра і одне Хрещення (Еф. 4:5)», – зазначає архімандрит.

Звертаючись до апостольського досвіду, автор підкреслює: «І апостоли не будували "національних Церков" – вони йшли до всіх народів, творячи одну Церкву Христову. Церкву, де немає ані юдея, ані грека, ані варвара, ані скіфа, а всі – одне в Ісусі Христі (Гал. 3:28)».

Особливу увагу архімандрит Іов приділяє сучасній церковній ситуації в Україні: «А тепер, через дві тисячі років потому, в самій лише Україні – кілька "помісних церков". У кожної – свій "єпископ", своя "ієрархія", свої реєстрації, печатки і медалі. І кожна каже: "Ми – українська, а вони – чужа". То де тут Христос? Хто поставив вас? Христос? Чи кабінети з печатками?».

Священнослужитель застерігає від підміни церковної єдності національними інтересами: «Якщо Церкву починають будувати на нації, то це вже не Церква – це релігійний фан-клуб. Церква Христова – це місце, де спасаються. А не де кричать: "Своє! Українське!"».

На закінчення архімандрит Іов формулює ключову думку: «І як тільки в Церкві зникає Христос як Центр – а на Його місце стає мова, прапор чи політичний лозунг – то це вже не Церква. Це інше тіло. І інший дух».

Раніше СПЖ аналізувала, чому патріархи підтримують «своїх» політиків.

Читайте також