Про «пошук діалогу» ЛГБТ із християнством

Думенко і Грищук. Фото: ПЦУ

1. Круглий стіл із пошуку діалогу між ПЦУ та УПЦ, організований у Києві наближеною до ГЕСС групою «Софійське братство». Він називався «Сучасне українське Православ'я: руйнування міфів задля примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства»

2. Лекція у Львові «Ісус – квір?» під гаслом «ЛГБТ та християнство – у пошуках діалогу».

Можливо, таке порівняння може комусь здатися недоречним і навіть у чомусь образливим для «Софійського братства», але це лише на перший погляд. Є щось, що їх поєднує.

Незважаючи на те, що організатори і київської, і львівської акцій заявляють своєю метою пошук «діалогу», і ті, й інші заздалегідь знають, що ці пошуки – лише профанація, лицемірство та порожні слова.

Представники ЛГБТ чудово усвідомлюють: між їхньою ідеологією та християнством не може бути жодного діалогу просто тому, що у Святому Письмі ця ідеологія однозначно засуджується.

А учасники «Софійського братства» також добре розуміють, що в той час, коли ПЦУ по всій країні обманом і силою масово забирає у вірян УПЦ храми, жодний діалог неможливий апріорі. Хоча б тому, що це не окремі випадки, а політика керівництва ПЦУ.

Того ж дня, 26 квітня, голова ПЦУ Єпіфаній Думенко прийняв у себе й нагородив одіозного буковинського рейдера Романа Грищука. Того самого, який уславився нічним кривавим штурмом храму УПЦ у Верхніх Станівцях. І це лише один епізод його масштабної діяльності. Якби Думенко прагнув діалогу з УПЦ, що б він зробив? Заборонив Грищука у служінні та публічно його засудив. Але він свого клірика нагородив.

І Грищук – лише «крапля у морі». Числені цинічні захоплення відбуваються по всій Україні. І в ПЦУ за них лише нагороджують: у Черкасах, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому тощо. Це чіткий і однозначний сигнал керівництва ПЦУ своїм підлеглим – сьогодні заохочується будь-який обман, будь-яка форма насильства, аби був результат у вигляді забраних храмів.

Тому всі нинішні заклики до діалогу з УПЦ окремих маргінальних угруповань – це явище того ж порядку, що й пошук діалогу з християнами в ЛГБТ. Тобто лицемірство чистої води. І розраховані ці заклики на зовнішню аудиторію, щоб сказати потім – бачите, які ми мирні, демократичні та велелюбні.

У сучасній мовній практиці є вираз «займатися коханням». Власне, до кохання він не має жодного відношення, а означає зовсім інше. Якщо його трохи перефразувати, то отримаємо формулювання «займатися діалогом».

І поки в ПЦУ не змінять курс на знищення УПЦ, будь-які заклики до «кохання та злагоди» можна характеризувати цими словами.

Читайте також