Церква вшановує пам’ять преподобного Максима Грека

Преподобний Максим Грек, згідно з житіями святих, народився у п’ятому столітті. Будучи сином багатого грецького сановника в Албанії, він здобув блискучу освіту. В юності Максим багато подорожував і вивчав мови та науки в європейських країнах; побував у Парижі, Флоренції, Венеції. Після повернення на батьківщину прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі. Він із захопленням вивчав стародавні рукописи, залишені на Афоні грецькими імператорами-ченцями (Андроніком Палеологом та Іоанном Кантакузеном). У цей час великий князь Московський Василій Іоаннович (1505–1533) побажав розібратися в грецьких рукописах та книгах своєї матері, Софії Палеолог, і звернувся до Константинопольського патріарха з проханням надіслати йому вченого грека. Інок Максим отримав вказівку їхати до Москви. Після прибуття йому було доручено перекласти слов’янською мовою тлумачення на Псалтир, потім тлумачення на книгу Діянь апостолів і кілька богослужбових книг.

Преподобний Максим старанно намагався виконувати всі доручення. Але через те, що слов’янська мова не була рідною для перекладача, природно, виникали деякі неточності в перекладах.

Митрополит Московський Варлаам високо цінував труди преподобного Максима. Коли ж московський престол зайняв митрополит Даниїл, становище змінилося.

Новий митрополит зажадав, щоб преподобний Максим перекладав слов’янською мовою церковну історію Феодорита. Максим Грек рішуче відмовився від цього доручення, вказуючи на те, що «в цю історію включені листи розкольника Арія, а це може бути небезпечним для простоти». Ця відмова посіяла різницю між преподобним і митрополитом. Незважаючи на негаразди, преподобний Максим продовжував старанно трудитися на ниві духовної просвіти Русі. Він писав листи проти магометан, папізму, язичників. Переклав тлумачення святителя Іоанна Златоуста на Євангелія від Матвія та Іоанна, а також написав кілька власних творів.

Коли великий князь мав намір розірвати свій шлюб з дружиною Соломонією через її неплідність, відважний сповідник Максим надіслав князю «Глави повчальні до начальства правовірних», в яких він переконливо довів, що становище зобов’язує князя не підкорятися тваринним пристрастям. Преподобного Максима ув’язнили. З того часу розпочався новий, багатостраждальний період життя преподобного. Неточності, виявлені в перекладах, були поставлені преподобному Максиму в провину, як навмисне псування книг. Тяжко було преподобному у в’язниці, але серед страждань він здобув і велику милість Божу. До нього прийшов Ангел і сказав: «Терпи, старцю! Цими муками позбавишся вічних мук». У в’язниці преподобний старець написав вугіллям на стіні канон Святому Духу, який і нині читається в Церкві: «Ти, манною напитавший Ізраїля в пустелі древньої, і душу мою, Владико, Духа наповни Всесвятого, бо так про Нього благоугодно служу Ті постійно...».

Через шість років преподобного Максима звільнили від ув’язнення і заслали під церковною забороною до Твері. Там він жив під наглядом добродушного єпископа Акакія, який милостиво поводився з безневинно постраждалим. Преподобний написав автобіографічний твір «Думки, якими скорботний інок, ув’язнений у в’язницю, втішав і зміцнював себе в терпінні». Ось кілька слів з цього яскравого твору: «Не тужи, не журися і не сумуй, люба душе, про те, що страждаєш без правди, від яких личило б тобі прийняти все добре, бо ти надихала їх духовно, запропонувавши їм трапезу, сповнену Святого Духа...».

Лише через двадцять років перебування у Твері преподобному дозволили проживати вільно і зняли з нього церковну заборону. Останні роки свого життя преподобний Максим Грек провів у Троїце-Сергієвій лаврі. Йому вже було близько 70 років. Гоніння та праці позначилися на здоров’ї преподобного, але дух його був бадьорий; він продовжував працювати. Разом зі своїм келійником і учнем Нілом преподобний старанно перекладав Псалтир з грецької на слов’янську мову. Ні гоніння, ні ув’язнення не зламали преподобного Максима.

Преподобний преставився 21 січня 1556 року. Він був похований біля північно-західної стіни Свято-Духівської церкви Троїце-Сергієвої лаври.

Читайте також