Хмельницька єпархія прокоментувала ситуацію із захопленням храму у Красилові

Вознесенський храм УПЦ у Красилові. Фото: Хмельницька єпархія

Вознесенський храм УПЦ у Красилові. Фото: Хмельницька єпархія

У пресслужбі Хмельницької єпархії УПЦ увечері 15 травня 2025 року, після захоплення храму Вознесенської релігійної громади в місті Красилів, заявили, що парафіяни будуть захищати свої права на національному та міжнародному рівнях.

В офіційному Telegram-каналі єпархії дії рейдерів назвали «протиправними» та зазначили, що вони були вчинені під виглядом виконання безпідставного судового рішення «про зобов’язання не перешкоджати користуванню храмом».

У повідомленні йдеться, що «брутальне захоплення» було здійснене за участі колишнього священника УПЦ, а нині представника ПЦУ – Івана Кулініча, начальника районного відділу державної виконавчої служби Хабаля Романа Ярославовича, місцевих чиновників і працівників поліції.

«Протягом усього дня працівники поліції не допускали до храму вірян релігійної громади, що зафіксовано на відеоматеріалах», – зазначили у пресслужбі.

В єпархії наголосили, що релігійна громада ще 7 травня 2023 року на парафіяльних зборах ухвалила рішення зберегти духовну та канонічну єдність з Українською Православною Церквою під омофором Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

Окрім того, 2 березня 2025 року відбулися чергові парафіяльні збори, на яких члени громади одноголосно підтвердили, що парафія продовжує свою діяльність у межах чинного законодавства: у храмі регулярно звершуються богослужіння, церковні Таїнства, молебні за мир, панахиди за полеглих, молитви за український народ тощо.

У Хмельницькій єпархії нагадують, що відповідно до чинного законодавства релігійні організації мають право самостійно вирішувати свої внутрішні справи.

«Прихильники ПЦУ та окремі представники органів державної влади й місцевого самоврядування, перевищуючи службові повноваження й ігноруючи норми права та людської моралі, своїми діями показали, що для них закон – це порожнє слово», – заявили в УПЦ.

Як наголосили в пресслужбі єпархії, релігійна громада Воскресенського храму Красилова, не погоджуючись з беззаконням і зневагою до своїх прав, буде відстоювати свободу віросповідання законними засобами як в Україні, так і на міжнародному рівні.

Як писала СПЖ, спроби захоплення Воскресенського храму в Красилові з боку ПЦУ тривають із 2023 року. Лише цього року відбулося три спроби. У квітні 2023 року представники влади організували за парканом церкви незаконне зібрання невідомих осіб. Проте віряни, які провели своє законне парафіяльне зібрання та підтвердили вірність УПЦ, захищали свій храм і не допустили рейдерів.

Міська голова Красилова Островська в телеефірі поскаржилася, що настоятель і парафіяни не хочуть переходити до ПЦУ: «На жаль, справді не бажають настоятелі й парафіяни Української Православної Церкви добровільно переходити до ПЦУ. Хоча я неодноразово зустрічалася зі священником і намагалася переконати, але, на жаль, добровільного переходу немає».

Патріарх Грузії прийняв делегацію Константинопольського Патріархату

Патріарх Шіо та митрополит Австрії Арсеній (Кардамакіс) обговорили допомогу грузинській парафії в Австрії.

Володимир-Волинська єпархія УПЦ святкує 30-річчя відродження кафедри

У Ковелі зустріли ікону «Всецариця» та мощі князя Володимира: святині відвідають храми Володимир-Волинської єпархії до 30-річчя відродження єпископської кафедри.

У Софії зустріли останки царя Самуїла, привезені з Греції

Патріарх Болгарський Даниїл відслужив панахиду за царем Самуїлом у базиліці Святої Софії, де поховали його останки, які передали з Греції.

Буковинські віруючі привезли гуманітарну допомогу для жителів Херсонщини

З Чернівецької єпархії УПЦ доставили продукти харчування до Свято-Духівського собору Херсона.

Патріарх Шіо розповів, як християнство вплинуло на ідентичність Грузії

Католикос-Патріарх Шіо III назвав християнство основою національної самобутності грузинів і закликав берегти родину та традиційні цінності.

Україна повинна мати свою віру: у «Євросолідарності» озвучили умови миру

У партії Порошенка назвали питання церковної політики суверенітетом країни та заявили про неприпустимість компромісів у цій сфері.