17 травня виповнився рік від дня знесення Десятинного монастиря

17 травня 2025 року виповнюється рівно рік від дня знесення храму святих рівноапостольних Володимира і Ольги Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в Києві. Руйнування святині сталося в ніч із 16 на 17 травня 2024 року.

СПЖ нагадує, як розвивалися події.

Увечері 16 травня близько 22:30 до монастиря прибули силові структури, які оточили храм і не допускали до нього ні братію монастиря, ні вірян. Незабаром на місце прибула важка техніка – бульдозери і вантажівки, після чого почалося руйнування православної святині.

До 00:20 ночі 17 травня уламки храму вже вивозили на вантажівках. Згідно з інформацією монастиря, під час руйнування в храмі перебували святий престол із частками мощей, ікони, хрести та інші святині, які були вивезені як «будівельне сміття».

Особливо цинічно, що знесення відбувалося під час комендантської години і без внесення будь-яких документів до реєстру виконавчих проваджень, що свідчить про порушення норм закону.

У зв'язку з річницею цієї події єпископ Борівський Климент, вікарій Київської митрополії та намісник Десятинного монастиря, виступив зі словом, у якому наголосив на духовному значенні зруйнованої святині: «Цей храм був не лише архітектурною окрасою, але й символом духовного спадку, нерозривно пов’язаного з початком християнської історії Русі».

У своєму зверненні владика Климент особливо наголосив на болю, спричиненому діями руйнівників: «Ті, хто зносив наш храм, казали: "Незаконна споруда". Але хто дав їм право руйнувати те, що засноване вірою і молитвами народу? Я не пишу ці рядки з образою – я пишу їх з болем. Не за храм із дерева й каменю, а за людські серця, в яких згас страх Божий».

Єпископ нагадав застереження святого апостола Павла: «Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви» (1 Кор. 3:17). «Так, апостол говорить про людину як храм Духа Святого. Але як може той, у кому живе Бог, руйнувати храми, освячені для молитви? Щоб підняти руку на дім Божий, спершу треба зруйнувати храм у власній душі», – наголосив владика.

Владика Климент нагадав, що храм було зведено на землі, освяченій кров'ю перших мучеників – святих страстотерпців Феодора і його сина, немовляти Іоанна, і було освячено Блаженнішим Митрополитом Володимиром, а після пожежі – Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм.

«Нас можна розігнати, будівлю – знести, але неможливо зруйнувати Церкву Христову – і ворота пекла не подолають її», – підсумував єпископ Климент, висловивши надію на те, що в майбутньому на місці зруйнованого храму виникне новий собор.

Раніше СПЖ писала, що на місці знесення монастиря зараз лише сміття і бур'ян.

Читайте також