Чому вчить священник, який зламує двері храму?
Клірик ПЦУ ламає хвіртку на територію храму УПЦ в Заставному. Фото: СПЖ
Чергове відео захоплення храму на Буковині. Черговий клірик ПЦУ, який за допомогою ломика власноруч зламує спочатку хвіртку на воротах, а потім – двері храму.
Він стоїть на чолі озвірілого натовпу, який з криками та улюлюканням топче, розштовхує та принижує бабусь-прихожанок храму УПЦ.
І це не осудження. Ми не можемо зрозуміти, з яким серцем ця людина буде завтра проповідувати своїй пастві слова Христа про прощення, мир, любов. Який взагалі сенс у таких словах, якщо в справах священник «говорить» зовсім інше?
Адже в іншому буковинському селі, Дубівцях, такий же клірик ПЦУ на наступний день після силового захоплення елейно повчав «добру і любові».
Можна довго сперечатися, чи є апостольська спадкоємність у членів ПЦУ, чи закономірно Патріарх Варфоломій назвав їх священнослужителями. Але навіщо сперечатися? Говорити ж можна не тільки словами. Чи віддамо ми свю дитину вчителю, який лихословить і на уроках показує дітям, як красти, грабувати і колотися? Напевно, ні. Хай навіть йому раптом надіслали диплом Гарварда чи Сорбонни.
Його «навчання» приведе дитину в підворітню, а то й у в'язницю. Чому ж ми думаємо, що в церкві діє інша логіка?
Читайте також
Влада «відкрила» Дальні печери: що вони не роблять – не йдуть справи
Влада з ПЦУ силкуються, щоб показати, ніби все у них «по-церковному», не гірше, ніж у «московських попів». Але в підсумку все одно виходить пародія з більшовицьким душком.
Про ченців Афону на «службі» Думенка в Лаврі
Меценати ПЦУ оплатили візит чудового візантійського хору на чолі з архонтом-протопсалтом Вселенського Патріархату.
Коли тобі забороняють будувати храм, це і є «свобода віри»?
У Нічогівці влада незаконно зупинила будівництво храму УПЦ на приватній землі.
Мобілізація духовенства УПЦ: влада просто зачищає «московських попів»?
Клірикам УПЦ – на відміну від ПЦУ, УГКЦ, іудеїв, мусульман і язичників – броні ніхто не дає.
Чи внесуть до Пантеону героїв осіб, які прославляли нацистів?
Важко довести, що люди, які надсилали вітання Гітлеру та прославляли нацистську армію, не підпадають під закон про засудження нацизму.