В Каневі представники ПЦУ та УГКЦ відслужили «міжконфесійну панахиду»

Представники ПЦУ та УГКЦ на панахиді в Каневі. Фото: ugcc.ua

22 травня 2025 року в Каневі, на Чернечій горі, відбулася так звана міжконфесійна панахида, яку очолив глава ПЦУ Епифаній Думенко.

В спільній молитві взяли участь не тільки представники ПЦУ, але й священники УГКЦ. Всі вони, за інформацією організаторів, молилися разом з Думенком за упокій душі Тараса Шевченка.

Зазначимо, що представники УГКЦ стояли на панахиді і на молитві в соборі в єпітрахілях.

Також в цей день відбулося відкриття давнього Успенського собору, який у XVI–XVIII століттях був центром Канівської архімандрії, а в XIX столітті знаходився під управлінням василіан – греко-католицького монашеского ордену.

У відновленому соборі також відбулася «міжконфесійна молитва» за мир в Україні, в якій взяли участь представники різних конфесій, в тому числі представники УГКЦ.

Настоятель приходу УГКЦ в Каневі Ігор Котенко вказав на особливе значення Успенського собору для духовної єдності України.

«Цей храм – Успенський собор – сьогодні, за Божою милістю, оновлений і відкритий. Оживляється не тільки його архітектура, але й його значення як національної святині, покликаної стати місцем зустрічі, діалогу і майбутнього об'єднання Церкви», – сказав священник у коментарі департаменту інформації УГКЦ.

Він також звернув увагу «на історичне значення собору, який в різні епохи служив як православним, так і греко-католикам, але завжди залишався українським храмом».

Він висловив надію, що собор стане особливим місцем для зростання духовної єдності українського народу. Цитуючи слова Тараса Шевченка «єдиномисліє подай і братолюбіє пошли», уніатський священник закликав до братньої любові і єдності серед українських християн, підкреслюючи, що «без єдиномислія немає поступу, без братолюбія — немає Церкви Христової».

Раніше СПЖ писала, що в Одесі ПЦУ, УГКЦ і РКЦ зібралися на екуменічну конференцію.

Читайте також