ПЦУ: вкрасти й відібрати

У Заболотті капелани та люди в камуфляжі б'ють одного з парафіян. Фото: СПЖ

В останні місяці центр захоплень храмів УПЦ перемістився на Буковину. Практично кожного тижня то в одному, то в іншому селі регіону ми бачимо штурми і побоїща у виконанні однієї і тієї ж гастролюючої «капели» кліриків ПЦУ на чолі з Романом Грищуком. Іноді їх підсилюють бойовики-радикали з Івано-Франківської області. Але останнім часом вони навіть не приїжджають – силове прикриття церковних погромів забезпечує поліція.

Схема всюди одна і та ж.

Етап перший: «капела» з масовкою приїжджає в село, щоб влаштувати голосування за переведення місцевого храму. Іноді знаходять серед місцевих десяток-другий прихильників ПЦУ, частіше обходяться «своїми силами». Справжню громаду на голосування не пускають.

Етап другий: фейкові документи про «перехід» передають чорним реєстраторам, які оперативно перереєстровують храм в ПЦУ.

Етап третій: «капела» йде на силовий штурм або нічний злом, залежить від місцевої громади УПЦ.

І тут зовсім незрозуміло, як весь цей сором стосується закону? Нагадаємо, згідно із законом, члени конкретної церковної громади, які регулярно сповідаються, причащаються і беруть участь у житті приходу, збираються на своє зібрання і вирішують – переходити їм в іншу конфесію чи ні.

На кадрах з усіх буковинських (і не тільки) сіл ми бачимо зовсім іншу картину: церковна громада намагається відстояти свій храм, уберегти його від абсолютно сторонніх осіб, які з болгарками, ножами, болторізами, ломами та іншими інструментами штурмують храми, до яких вони не мають жодного відношення. Причому люди в рясах спокійно наносять прихожанам удари руками і ногами, кидають їх на землю і здійснюють інші силові дії, немислимі для людини в сані.

І якби не нинішня політична ситуація, ми б сказали, що ці громадяни жодного відношення до священства мати не можуть – це звичайні бандити і гопники. Але оскільки, як показує життя, за будь-який косий погляд на ПЦУ можна сьогодні отримати статтю за держзраду, ми цього говорити не будемо.

З іншого боку, тут доречно згадати «качиний тест» Річарда Паттерсона, згідно з яким «якщо щось виглядає як качка, плаває як качка і крякає як качка, то це, ймовірно, і є качка».

Читайте також