Про захист УПЦ з боку Росії

Переговори України та РФ у Туреччині. Фото: GettyImages

Після чергових переговорів України з РФ багато представників ПЦУ та влади всіляко кривлялися та вишукували дотепність з приводу російського меморандуму, де в п. 11 йшлося про необхідність зняття обмежень щодо УПЦ.

У всіх критиків теза одна – раз Росія захищає УПЦ, значить це російська Церква, і тому треба її знищувати далі.

Підкреслимо, що в документі УПЦ не названа російською. Зате в першому ж пункті там ясно сказано, що Москва вважає російськими Крим, Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області. Чи означає це, що тепер Україна повинна відмовитися від цих територій, а людей, що живуть там, дискримінувати як не українців?

Судячи з «церковної» логіки деяких наших співвітчизників – безумовно повинна. Але кому від цього буде легше – Україні чи Росії?

Після початку війни багато українців самі загнали себе в логічну пастку, згідно з якою все, що говорять у Росії – апріорі неправдиве і несправедливе. Відповідно, Україна повинна говорити і робити все навпаки, що називається, «на зло».

Це стосується нашої спільної історії, мови, культури і т. д.

Ви називаєте СС «Галичину» нацистами? Ми будемо їх героїзувати. Ви пишаєтеся Чайковським, Булгаковим і Гоголем? Ми їх заборонимо. Ви святкуєте «День перемоги»? У нас його не буде.

Складається враження, якщо завтра в РФ заявлять, що вода в Дніпрі прісна, ми тут же заперечимо, що вона солона. І робота проти УПЦ чітко вкладається в ці рамки.

Але чи точно Україна від цієї роботи виграє?

Читайте також