Грецький богослов про ПЦУ: Томос – не магія, що перетворює мирян на єпископів

Богослов Василіс Тулумбцис. Фото: СПЖ

На богословській конференції, що проходила в грецькому Піреї, теолог Василіс Тулумбцис виступив з доповіддю, в якій різко розкритикував рішення Константинополя про надання автокефалії ПЦУ, – передає кореспондент СПЖ. Його доповідь називалася «Церковна оцінка не повторного рукоположення згідно з VII Вселенським Собором і українська криза».

За словами грецького богослова, група, яка врешті-решт отримала в січні 2019 року томос автокефалії від Патріарха Константинопольського, складалася з представників трьох категорій: колишніх канонічних єпископів, які відкололися від УПЦ, представників розкольницьких структур і самопроголошених «єпископів», які, ймовірно, є безблагодатними.

«Хоча ці три випадки мають різні еклезіологічні характеристики, тим не менш усі без винятку були прийняті за однією і тією ж процедурою абсолютно одним і тим же способом. Були визнані всі без винятку як архієреї Церкви», – зазначив Тулумбцис.

Автокефалія не дарує священство

Богослов підкреслив принципову різницю між відновленням у священстві і наданням автокефалії:

«Неможливо, щоб адміністративна дія, якою є автокефалія, надала магічним способом священство людям, які ніколи його не отримували і, можливо, ніколи не належали до тіла Церкви», – заявив він.

За словами Тулумбциса, це створює безпрецедентний парадокс – «коли група, яка має томос автокефалії, не є Церквою».

Він пояснив: «Церква, щоб стати автокефальною, повинна перш за все спочатку бути Церквою. Оскільки Церква походить і здійснюється [там, де є] дійсні таїнства, освячуюча благодать і священство».

Пряме зловживання VII Вселенським Собором

Богослов звинуватив прихильників ПЦУ в середовищі богословів і ієрархів грецького світу в спотворенні положень VII Вселенського Собору для виправдання неканонічних рішень.

«Дослідження, які намагалися богословськи обґрунтувати прийняття українських схизматиків, по суті являли собою спробу різними інтелектуальними акробатичними трюками послужити богословським обґрунтуванням еклезіологічно неспроможного рішення Вселенського Патріархату», – констатував він.

Грецький богослов підкреслив, що VII Вселенський Собор розглядав питання про прийняття єпископів, які спочатку отримали дійсне рукоположення в лоні Церкви до свого впадіння в іконоборчу єресь. У випадку з українськими розкольниками ситуація кардинально інша.

До еклезіології гілок

На думку Тулумбциса, застосована в українському питанні практика веде до прийняття «еклезіології гілок», характерної для католицизму після II Ватиканського Собору, де визнається наявність дійсних таїнств у всіх історичних церквах.

«Оскільки неповторення рукоположення стверджує передіснування дійсного священства, але в даному випадку такий підхід не має обмежень, то в підсумку виходить, що єретиків і схизматиків в принципі не існує», – пояснив богослов.

Висновок

«Практика, застосована щодо способу прийняття і визнання українських схизматиків, не мала жодного відношення до VII Собору і не узгоджується з православною еклезіологією, для якої не існує дійсних таїнств і священства поза Церквою», – підсумував Тулумбцис.

Богослов підкреслив, що українське церковне питання як еклезіологічна проблема залишатиметься нерозв'язаним доти, поки православна еклезіологія відсувається на периферію, а пошук рішення відбувається на рівні центрів геополітичної влади, які «ні рукополагають, ні відновлюють, а тільки наказують».

Раніше СПЖ писала, що на конференції в Піреї митрополит Серафим заявив, що відновлення Філарета і Малетича Константинопольським Патріархатом було недійсним.

Читайте також