Почему людей шокирует призыв молиться за врагов
Людей шокирует призыв молиться за врагов - потому что они думают, что молитва — это форма либо магии, либо пропаганды на стороне того, за кого вы молитесь. Но это не так — молитва это призывание Бога в ситуацию, где Он будет действовать так, как сочтет нужным — не всегда так, как нам понравится или как нам бы хотелось — или как им бы хотелось. Люди не могут контролировать Его или употреблять в своих целях.
Молитва — не оружие, и молясь о ком-то, вы не обязательно укрепляете в нем мышцу — это уж как Бог решит, потому что в отличие от нас Он знает все, и не подвержен нашим страстям и страхам.
Поэтому надо молиться за всех, как тех, кого вы считаете своими так и за тех, кого вы считаете врагами. А еще Апостол велит молиться
«За царей и за всех начальствующих, дабы проводить нам жизнь тихую и безмятежную во всяком благочестии и чистоте; Ибо это хорошо и угодно Спасителю нашему Богу, Который хочет, чтобы все люди спаслись и достигли познания истины» (1 Тим.2:2-4)
Я постоянно молюсь о рабах Божиих Владимире (Путине) Владимире (Зеленском) Иосифе (Байдене) Сергии (Лаврове) Антоне (Блинкине), Иммануиле (Макроне), Елизавете (Тасс) и всех государственных деятелях, имеющих влияние на ситуацию. К чему и вас призываю
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади