Влада Естонії прийняла поправки до закону, спрямованого проти Церкви

18 червня 2025 року парламент Естонії (Рийгікогу) у третьому читанні прийняв поправки до закону про церкви та парафії. Законопроєкт, що раніше викликав широкий суспільний резонанс, був прийнятий після доопрацювання з урахуванням зауважень президента.

Опозиційні партії EKRE та Центристська партія голосували проти, наполягаючи, що, незважаючи на зміни, закон як і раніше порушує Конституцію.

Законопроєкт підтримали 68 депутатів, 17 проголосували проти. Серед тих, хто голосував проти – представники EKRE, Центристської партії, депутат від Isamaa Прийт Сибул, а також позафракційні Калле Грюнталь і Яак Валге. П'ять депутатів у голосуванні не брали участь.

Одна з ключових поправок – продовження терміну для внесення змін до статутів релігійних організацій: замість двох місяців тепер надається півроку.

Це було зроблено, як підкреслив голова правової комісії Рийгікогу Мадіс Тімпсон (Партія реформ), щоб уникнути тиску під час літнього періоду і привести закон у відповідність з практикою 1993 року:

«Якби ми це не змінили, то мова йшла б про літні місяці. Ми вважали, що цього занадто мало... Ми наслідували приклад 1993 року, коли термін був шість місяців».

Парламент видалив формулювання про заборону керівництва з боку «особи, що знаходиться в іноземній державі і має суттєвий вплив», яку президент раніше назвав занадто розмитою.

Замість неї додано положення, що релігійні об'єднання не можуть бути економічно пов'язані з закордонними центрами, якщо ті «...представляють загрозу Естонії, зокрема – підбурюють, підтримують або фінансують діяльність, спрямовану на насильницьку зміну незалежності, територіальної цілісності або конституційного ладу Естонії».

Також уточнені вимоги до статутів релігійних об'єднань: визначено, хто може бути священнослужителем і членом правління, і прописаний механізм виходу парафій і монастирів зі структури церкви, якщо та не відповідає новим вимогам. Для цього статут можна буде прийняти без схвалення вищого церковного органу, якщо отримати таке схвалення неможливо.

Представники EKRE і центристів заявили, що зміни – лише косметичні, і закон як і раніше суперечить Конституції.

«Ці зміни… носять лише поверхневий, косметичний характер. І насправді протиріччя Конституції усунуті не були», – заявив Варро Вооглайд (EKRE).

«Конституція – це не порожня фраза, яку можна поважати тільки тоді, коли зручно… Принцип верховенства права означає, що жодні політичні амбіції не підлягають проштовхуванню, якщо вони суперечать Конституції», – додав він, і сказав, що у разі підписання закону президентом, опозиція звернеться до канцлера права Юлле Мадизе з проханням ініціювати конституційний нагляд у Держсуді.

Раніше СПЖ писала, що Президент Естонії відмовився підписувати закон про заборону Естонської Церкви.

Читайте також