Про покарання за гріх потурання нацизму
Зараз більшість українців відчувають ненависть по відношенню до росіян. З точки зору християнина це дуже сумно, але суто по-людськи їх можна зрозуміти – тільки високодуховні люди можуть з любов'ю ставитися до загарбників, які вбивають рідних та руйнують твою країну.
Але, що парадоксально, серед росіян, які пишуть коментарі в соцмережах, є чимало православних, які декларують неприязнь до українців і заявляють, що ті заслужили на нинішні страждання. Що це покарання за гріхи байдужості до війни на Донбасі та потурання українським нацистам.
Що тут сказати?
На землі немає не грішних людей, і кожен з нас заслуговує на покарання за ті чи інші провини. Але чи можна однозначно трактувати війну як Божу кару за неправильні політичні погляди?
У 2014 році багатьох обурила «проповідь» Філарета, який заявив, що люди на Донбасі винні у «гріху федералізації» і «мають спокутувати його стражданнями та кров'ю».
Ми знаємо, що нічого на землі не відбувається без попущення Божого і всі події зрештою спрямовані на наше благо, навіть війна. Але навряд чи вона нам дана для зміни політичних позицій.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.