Позбавлення громадянства Митрополита Онуфрія: що стоїть за указом Зеленського

Влада раптово виявила у Митрополита Онуфрія російський паспорт. Фото: СПЖ

2 липня СБУ оголосила, що Зеленський своїм указом позбавив громадянства Блаженнішого Онуфрія. Причому формулювання повідомлення були максимально хамськими. Силовики назвали Предстоятеля «так званим митрополитом», додавши до назви УПЦ літери «МП».

Але ще гірше, що практично весь текст від СБУ виявився брехливим. Судіть самі, силовики написали, нібито Предстоятель «свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії», а також, що «попри повномасштабне вторгнення, Березовський (Онуфрій) фактично продовжує підтримувати політику рпц та її керівництва, зокрема патріарха Кирила».

Але це слова СБУ. А тепер подивимося, що насправді.

Собор УПЦ у Феофанії 27 травня 2022 року під керівництвом Митрополита Онуфрія розірвав усі адміністративні зв'язки з Руською Церквою і засудив позицію Патріарха Кирила щодо підтримки війни. Митрополит Онуфрій припинив членство в Синоді РПЦ.

У перші ж години війни 24 лютого 2024 року Блаженніший Онуфрій виступив із різким засудженням вторгнення Росії. А зовсім недавно, напередодні 3-річного ювілею Собору, Предстоятель виступив із Зверненням. У ньому, зокрема, були такі слова:

«На жаль, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Московський Патріарх Кирил дійсно зайняв сторону російського політичного керівництва, послідовно виправдовуючи військову агресію проти України <…> Після 27 травня 2022 року ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої Церкви до повної канонічної незалежності».

Чи схоже це на фантазії СБУ, нібито Блаженніший «підтримує політику РПЦ і Патріарха Кирила»? Ні, не схоже від слова «зовсім».

Але головне в звинуваченнях СБУ – це нібито наявність у Предстоятеля УПЦ російського паспорта. Ось цитата: «Березовський добровільно отримав громадянство Росії в 2002 році». Чи повинні ми вірити цим словам СБУ, знаючи, що там збрехали в інших? Ні, не повинні.

Російське громадянство у Митрополита Онуфрія дійсно було. Як і у багатьох інших українців, які перед розпадом СРСР жили на території Росії.

Політолог Костянтин Бондаренко: «Що стосується пояснень, які дав Блаженніший Онуфрій ще в 2023 році. І ось ці, до речі, скани, вони ж, в принципі, вже фігурували. Це не якась сенсація, їх вже неодноразово публікували. Він дав, в принципі, досить докладні і юридично вивірені пояснення, звідки у нього з'явився цей паспорт».

Справа в тому, що з 1971 року Блаженніший був монахом у Троїце-Сергієвій лаврі і мав місцеву прописку. Відповідно, після розпаду СРСР, він автоматично отримав російське громадянство. Коли Митрополит Онуфрій повернувся в Україну, то отримав український паспорт. Ось як він сам про це розповідав ще в 2023 році.

«Російське громадянство при цьому автоматично продовжилось, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував. Між Україною і Росією були добрі братські стосунки. Коли ці стосунки стали погіршуватись, особливо останніх десять років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта. Особливо це було підтверджено, коли я виступив проти війни Росії з Україною і засудив Російську агресію».

Політолог Костянтин Бондаренко: «До 1996 року у нас не було заборонено мати подвійне громадянство. Це не заборонялося. Я знаю велику кількість навіть генералів українських, які мали і українське, і російське громадянство, які служили. Я знаю велику кількість депутатів Верховної Ради, які в дев'яності роки мали не одне громадянство».

І тільки в 2001 році набув чинності Закон України «Про громадянство», який забороняє подвійне громадянство. Але закон не має зворотної сили і не застосовується до тих, хто мав подвійне громадянство до його прийняття. Крім того, закон не вимагає відмови від іншого громадянства, якщо воно було придбане раніше.

Так, в СБУ заявляють, нібито Блаженніший після того, як відмовився від російського паспорта, в 2002 році захотів отримати його знову. Але спікер УПЦ митрополит Климент по суті звинувачує СБУ в брехні: «У Митрополита Онуфрія немає ніяких інших паспортів, крім українського. Предстоятель УПЦ ніколи не звертався до інших держав, в тому числі до РФ, із заявою про отримання іншого громадянства».

Чи потрібно вірити в слова СБУ про паспорт, знаючи, що вона бреше в іншому? Навряд чи.

Тим більше, що указ Зеленського в даний момент виглядає як «замовлення». Зараз влада намагається реалізувати закон 3894, який називають «Про заборону УПЦ». ДЕСС під управлінням Єленського намагається довести, нібито структури Української Православної Церкви пов'язані з Москвою. І саме зараз владі зручно «обезголовити» Церкву. Зеленський прямо на це натякає: «Особи, які працюють проти української незалежності в усіх її вимірах, зокрема проти духовної незалежності. Кожен, хто підтримує агресію чи виправдовує її, – всім цим персонам місця в Україні немає і не буде».

Є ще одна версія, чому саме зараз влада вирішила вдарити по Блаженнішому. 2 липня у США зробили шокуючу заяву про згортання військової підтримки України. Але ж це явна загроза безпеці нашої країни. І цілком можливо, що указ про громадянство Митрополита Онуфрія – звичайний сценічний трюк для перемикання уваги народу.

ЗМІ та соцмережі зайняті обговоренням церковної теми, і ніхто не ставить «незручних запитань» – як влада могла допустити такий кричущий дипломатичний провал.

Як би там не було, переслідування Церкви владою досягли піку. Стаття 25 Конституції прямо забороняє владі позбавляти українців громадянства: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі».

Але вже зрозуміло, що Зеленський не зупиниться ні перед чим. Зокрема й перед порушенням Конституції.

Костянтин Бондаренко: «Скориставшись, можливо, нинішньою ситуацією, керуючись указом, митрополита Онуфрія можуть депортувати з України <...> щоб показати, що ось, щоб усі боялися, щоб не насміхалися, знаєте, вони можуть піти, влада може піти на будь-які дії».

Церква у своїй історії бачила безліч спроб її знищити. І гонителі були куди серйозніші за нинішню владу. Не вдасться це і тепер.

А ми, віряни УПЦ, повинні підтримати свого Предстоятеля. Стільки років він молився за нас. Тепер настала наша черга.

Читайте також