40 мучеників та війна в Україні
Святі сорок мучеників Севастійських були воїнами Царя Небесного, а також царя земного. Цим вони виконали слово Господа: «Тож віддайте кесареве кесареві, а Богове Богові» (Мт. 22:21). За переказами, вони були родом з Каппадокії і служили у складі XII римського легіону, який отримав назву «Блискавичний». У ньому особливо високо цінувалася військова честь. Але понад усе воїни ставили вірність Христу. І коли воєначальник Агрікола зажадав від них жертви язичницьким богам, вони відмовилися.
Церковне передання каже, що вони постраждали в 320 р. А це вже був той час, коли імператори Ліціній і святий Костянтин підписали в 313 р. Міланський едикт, який проголосив віротерпимість і зрівняв християнство з іншими релігіями. Здавалося б, святі мученики могли б апелювати до цього едикту, протестувати. Але для них зречення від Христа в будь-якій формі було неможливим.
Сьогодні УПЦ проходить тяжкі випробування. Відповідно до закону, вона має всі права нарівні з іншими конфесіями. Однак є й місцеві начальники, і озброєні радикали, які вимагають від священників зректися своєї Церкви, перейти до розкольників і таким чином зберегти й звичний спосіб життя, і звичний достаток, і прихильність місцевої влади. А часом і деякі священники під впливом емоцій та справедливого гніву пропонують вирішити долю УПЦ швидко та кардинально, виходячи не з євангельських заповідей, а з патріотичних переконань і земних аргументів.
Але чи правильно це? Адже Церква Христова не від світу цього, вона є Тіло Христове, і Нею не можна розпоряджатися на свій розсуд під впливом зовнішніх політичних обставин.
Святі мученики Севастійські своїм життям і смертю довели вірність Христу і дали нам приклад, як слід чинити. Як небесні наші заступники, вони мають від Бога благодать зміцнювати немічних і слабких, подавати допомогу нам, що живемо нині. Наслідуватимемо ж святих мучеників Севастійських, проситимемо в них допомоги і зміцнення у вірі, зберігатимемо вірність Христу і Його Церкві.
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.