40 мучеників та війна в Україні

Святі сорок мучеників Севастійських були воїнами Царя Небесного, а також царя земного. Цим вони виконали слово Господа: «Тож віддайте кесареве кесареві, а Богове Богові» (Мт. 22:21). За переказами, вони були родом з Каппадокії і служили у складі XII римського легіону, який отримав назву «Блискавичний». У ньому особливо високо цінувалася військова честь. Але понад усе воїни ставили вірність Христу. І коли воєначальник Агрікола зажадав від них жертви язичницьким богам, вони відмовилися.

Церковне передання каже, що вони постраждали в 320 р. А це вже був той час, коли імператори Ліціній і святий Костянтин підписали в 313 р. Міланський едикт, який проголосив віротерпимість і зрівняв християнство з іншими релігіями. Здавалося б, святі мученики могли б апелювати до цього едикту, протестувати. Але для них зречення від Христа в будь-якій формі було неможливим.

Сьогодні УПЦ проходить тяжкі випробування. Відповідно до закону, вона має всі права нарівні з іншими конфесіями. Однак є й місцеві начальники, і озброєні радикали, які вимагають від священників зректися своєї Церкви, перейти до розкольників і таким чином зберегти й звичний спосіб життя, і звичний достаток, і прихильність місцевої влади. А часом і деякі священники під впливом емоцій та справедливого гніву пропонують вирішити долю УПЦ швидко та кардинально, виходячи не з євангельських заповідей, а з патріотичних переконань і земних аргументів.

Але чи правильно це? Адже Церква Христова не від світу цього, вона є Тіло Христове, і Нею не можна розпоряджатися на свій розсуд під впливом зовнішніх політичних обставин.

Святі мученики Севастійські своїм життям і смертю довели вірність Христу і дали нам приклад, як слід чинити. Як небесні наші заступники, вони мають від Бога благодать зміцнювати немічних і слабких, подавати допомогу нам, що живемо нині. Наслідуватимемо ж святих мучеників Севастійських, проситимемо в них допомоги і зміцнення у вірі, зберігатимемо вірність Христу і Його Церкві.

Чому Єрусалимський Патріарх «помиляється» щодо ПЦУ, а Вселенський – ні?

За вісім років існування ПЦУ ми жодного разу не чули від її глави, що Константинопольський Патріарх не здатний помилятися.

Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду

Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.

Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?

Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.

Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?

Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?

Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?

Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.

Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі

Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.