ЄС ставить під сумнів європейське майбутнє Молдови через гоніння на Церкву

Європарламент. Фото: mkespana.ru

В Європейському Союзі зростає занепокоєння у зв'язку з порушеннями релігійної свободи в Молдові, що може вплинути на її статус кандидата в члени ЄС, повідомляє видання «Молдавські відомості». 

За інформацією видання, приводом для політичного скандалу стало нещодавнє перешкоджання паломництву архієпископа Маркела в Єрусалим на Пасху – без пояснення причин, а також подальші повідомлення про репресії проти духовенства і вірян Молдавської Православної Церкви.

Згідно з інформацією молдавських ЗМІ, в останні місяці в країні фіксуються вилучення ікон, огляди паломників, штрафи за участь у богослужіннях і адміністративний тиск на парафії, що знаходяться в юрисдикції МПЦ, канонічно пов'язаної з Московським Патріархатом.

На тлі цих подій бельгійський депутат Європарламенту Барбара Бонте (група «Патріоти за Європу») направила офіційний запит до Єврокомісії з питанням, «чи відповідає така країна європейським цінностям взагалі».

У документі підкреслюється: звернення стосується ставлення влади Молдови до духовенства і парафіян, пов'язаних з Російською Православною Церквою. Ці дії викликають серйозні сумніви щодо прихильності Молдови базовим європейським принципам і стандартам у галузі прав людини.

Підставою для запиту став звіт литовської правозахисної організації Žmogaus teisių apsauga («Захист прав людини»), представлений під час 59-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві. 

У документі йдеться про погіршення становища православних християн у Республіці Молдова, яке є «результатом дискримінаційної політики, що проводиться владою Молдови щодо Православної Церкви Республіки Молдова, канонічно пов'язаної з Російською Православною Церквою». 

Правозахисники підкреслили, що «міжнародне право і національне законодавство країн, які обрали демократичний шлях і претендують на дотримання прав людини на своїй території, не допускають заборони на організаційні або канонічні зв'язки між релігійними організаціями та їхніми центральними органами». 

«З точки зору права і демократії, забороняти або обмежувати діяльність Церкви виключно на підставі її належності до конкретної країни, навіть якщо цією країною є Російська Федерація, неможливо і незаконно», – сказано в документі. 

Правозахисники також закликали держави «знайти в собі рішучість утримуватися від переслідування або дискримінації вірян, чиї історичні релігійні та канонічні зв'язки з їх центрами є невід'ємною частиною їх релігійної свободи і права на свободу переконань». 

У документі також сказано, що «незалежно від того, наскільки сильно деякі політики в таких країнах, як Україна, Естонія або Молдова, бажають віддавати перевагу певним релігійним конфесіям заради політичної вигоди і обмежувати права інших, необґрунтовано звинувачуючи їх у «промосковській» орієнтації і використовуючи наповнену ненавистю риторику для підвищення власного політичного рейтингу, від такої політики необхідно відмовитися на користь дотримання прав людини незалежно від політичних тенденцій або передвиборчих цілей».

«Якщо політики продовжать іти шляхом розмивання законодавства, вибірково захищаючи права окремих релігійних, національних або етнічних груп, це лише погіршить суспільний розкол, конфронтацію і ненависть. Гірше того, це створить враження, що такі злочини, як рейди в церквах, напади на вірян і неконтрольоване насильство щодо тих, кого державна політична пропаганда називає "проросійськими" або "ворогами народу", прийнятні і навіть виправдані», – вважають правозахисники.

Вони також підкреслили, що «політична влада повинна розрізняти особисту юридичну відповідальність, яка має застосовуватися тільки до осіб, визнаних винними незалежним судом, і політичну критику, яка не повинна призводити до дискримінації або підтримуватися державними інститутами на шкоду законним правам і інтересам захищених релігійних груп». 

«Спроби покласти колективну відповідальність на всіх вірян за висловлювання або дії релігійних лідерів інших країн або розглядати канонічну або організаційну належність до Російської Православної Церкви як підставу для переслідування або позбавлення прав явно представляють собою дискримінацію і порушення прав людини», – сказано в документі.

Раніше СПЖ писала, що в ООН розповіли, що радикали нападають на вірян УПЦ і захоплюють їхні храми.

Читайте також