Исполнимся доверия к Нему
Если бы Пречистая Дева была бы подобна нам, она бы не стала слушать Архангела. Сразу бы сказала ему: «Знаю, знаю, нас ждут беды и несчастья».
Но Приснодева была иной. Она смиренно выслушала Архангелькое благовестие и покорно приняла на Себя тот груз, который не под силу молодой девушке. Она уповала на то, что Тот, Кто избрал Ее на особое служение, даст и силы перенести все.
Поэтому праздник Благовещения – это не только радость о «главизне нашего спасения», но и урок всем нам, как нужно доверять Богу. Ведь только Он знает, что полезно для нас. А раз так – значит, исполнимся доверия к Нему.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.