Чи можна проповідувати в храмі в шортах, шльопанцях і дредах?

Клірики ПЦУ. Колаж: СПЖ

Головний тг-канал ПЦУ опублікував відео «священника» і блогера цієї структури Юліана Тимчука з храму в Ростоках, де той служить. На ньому Тимчук щось проповідує дітям, стоячи перед вівтарем у шортах, футболці та шльопанцях. Так, це не богослужіння, а просто місіонерська зустріч. Але наскільки доречна для священнослужителя така форма одягу, та ще й у храмі?

Адже навіть якщо в подібному «пляжному» дрес-коді до церкви зайде випадковий перехожий, його попросять наступного разу прийти в більш відповідному вигляді.

І ці слова – не спроба черговий раз «вкусити» кліриків Епіфанія. Той же Тимчук, на відміну від багатьох своїх колег, не захоплює храми і не розпалює ненависть до УПЦ, а займається корисною справою. На своїх каналах у Фейсбуці, Ютубі та Тік-току він записує місіонерські ролики, де, зокрема, пояснює людям, як поводитися в церкві. Чому ж він дозволяє собі стояти перед іконостасом у такому вигляді?

Можливо, відповідь може дати інший блогер ПЦУ Олександр Дедюхін, який в один момент вирішив здійснювати служби в дредах і похвалився цим у Фейсбуці. Звісно, можна припустити, що Дедюхін, епатуючи підписників, хотів їх таким чином зацікавити, заманити в храм і врешті-решт привести до Христа.

Але, здається, справа в іншому. Клірики ПЦУ, навіть не найгірші їх представники, не ставляться серйозно до свого служіння, не відчувають храм місцем присутності Святого Духа. І це не наші ханжеські придирки.

Ще до отримання Томосу, в 2018 році, тодішній президент Порошенко взяв із собою Дедюхіна на Фанар, де вони зустрілися з Патріархом Варфоломієм. Чи можемо ми собі уявити, що Дедюхін поїхав би на зустріч з Патріархом у дредах? Впевнені, що таке неможливо – це був би скандал. Але чому на зустріч з Варфоломієм Дедюхін дреди собі не дозволяє, а на зустріч з Богом – без проблем? Те ж стосується і Юліана Тимчука. Якби його запросили на Фанар, ми можемо бути абсолютно впевнені, що він туди не поїде в шортах, майці та шльопках.

Кожного разу, дивлячись як клірики ПЦУ з ненавистю і насильством захоплюють черговий храм, де тут же падають на коліна перед престолом «молитися», не покидає відчуття, що всі вони грають у якусь гру. Що вони не відчувають сакральності храмового простору, не вірять, що знаходяться під поглядом Творця Всесвіту.

І, здається, клірики в шортах і з дредами теж не вірять.

Читайте також