Чи може зараз християнин-українець любити росіянина?

Любіть ворогів ваших. Фото: Обозреватель

В Католицькій церкві Страсний тиждень. Біля римського Колізею у Велику п'ятницю пройде Хресна дорога, де нестимуть хрест сім'ї, що пережили жахи війни. Папа Франциск вирішив, що цього року хрест нестимуть українка та росіянка, які працюють разом у римському хоспісі. Вони ж мають поділитися своїми роздумами.

Ось один з них: «Ми прокидаємося вранці, і ми щасливі лише кілька секунд: потім відразу ж згадуємо, як важко буде примиритися. Господи, де ж Ти? Говори в тиші смерті та розділення, навчи нас створювати мир, бути братами та сестрами, відновлювати те, що хотіли б знищити бомби».

Ця ініціатива вже викликала шквал обурення в Україні. Посол у Ватикані Андрій Юраш заявив, що це неможливо, глава УГКЦ Святослав Шевчук назвав ідею образливою, а політик Богдан Панкевич вважає, що це є «чергова провокація Ватикана». Ну а «пересічні» українці інакше як з нецензурною лексикою це не коментують.

І по-людськи їх можна зрозуміти. Особливо тих, хто втратив близьких та рідних, чи втратив дах над головою.

Але як бути з позицією християнина? Як бути зі словами Христа, який говорив, що Його учні повинні любити ворогів і молитися за них: «Якщо ви любите тих, хто любить вас, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?»

Перефразовуючи ці слова до нас, українців, можна сказати так: «Якщо ви любите лише українців, то яка вам за це нагорода?»

Ну а крапку ставлять наступні слова Спасителя: «А Я вам кажу: любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого Небесного» (Мф. 5:44-45).

Так, бути християнином важко, часом майже неможливо. Але чи можна трактувати слова Спасителя інакше?

Читайте також